Seeds Gallery Com,
5/
5
<h2 class=""><strong>Насіння Алте́я ліка́рська (Althaea officinalis)</strong></h2>
<h2><span style="color: #f80000;" class=""><strong>Ціна за упаковку 350 (1г) насіння.</strong></span></h2>
<p style="color: #202122; font-size: 14px;"><b>Алте́я ліка́рська</b><span> </span>(<i>Althaea officinalis</i><span> </span>L.) —<span> </span>вид<span> </span>роду<span> </span>алтея<span> </span>родини<span> </span>мальвових. </p>
<p>Це —<span> </span>багаторічна<span> </span>трав'яниста рослина. Має широке вертикальне<span> </span>кореневище<span> </span>з простими, рідше галузистими жовто-бурими<span> </span>коренями, які досягають 50 см довжини. З кореневища виходять кілька прямостоячих сірувато-зелених, угорі короткогалузистих<span> </span>стебел<span> </span>заввишки близько 1 м з листками і блідо-рожевими<span> </span>квітками, розміщеними по кілька штук у пазухах верхніх листків.<span> </span>Листки<span> </span>черешкові. З обох боків сірувато-зелені; нижні — яйцеподібні, п'ятилопатеві. Верхні — трилопатеві, по краях зубчасто-пилчасті. Квітки складаються з подвійної неопадаючої чашечки, п'ятипелюсткового віночка і численних тичинок, і зрослися майже до самого верху в одну загальну трубку, що прикриває<span> </span>маточку.<span> </span>Плід<span> </span>сухий, у вигляді приплюснутого кружка, оточений чашечкою, яка залишається; плід розпадається на бурі<span> </span>сім'янки.</p>
<h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.88.D0.B8.D1.80.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D0.B5.D0.BA.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Поширення_та_екологія">Поширення та екологія</span></h2>
<p>Ареал<span> </span>виду охоплює практично всю<span> </span>Європу,<span> </span>Азію<span> </span>(в помірних та субтропічних областях), та<span> </span>Північ Африки.</p>
<p>Алтея лікарська була занесена і поширилась у<span> </span>Північній Америці. Культивується в Україні та Росії.</p>
<p>Росте у<span> </span>заплавах<span> </span>та по берегах річок, біля озер. В регіонах<span> </span>напівпустель,<span> </span>солонців<span> </span>і<span> </span>солончаків — здебільшого у заболочених низинах. Надає перевагу легким вологим ґрунтам із неглибоким заляганням підземних вод.</p>
<h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B0.D0.BA.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.B5_.D0.B2.D0.B8.D0.BA.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Практичне_використання">Практичне використання</span></h2>
<h3 style="color: #000000; font-size: 1.2em;"><span id=".D0.93.D0.BE.D1.81.D0.BF.D0.BE.D0.B4.D0.B0.D1.80.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Господарське_значення">Господарське значення</span></h3>
<p>Крім застосування в медицині, рослину можна використовувати для одержання з її стебел<span> </span>волокна, а з<span> </span>насіння —<span> </span>олії.</p>
<h3 style="color: #000000; font-size: 1.2em;"><span id=".D0.97.D0.B0.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.81.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.83_.D0.BD.D0.B0.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D0.BC.D0.B5.D0.B4.D0.B8.D1.86.D0.B8.D0.BD.D1.96"></span><span class="mw-headline" id="Застосування_у_народній_медицині">Застосування у народній медицині</span></h3>
<table class="metadata plainlinks ambox ambox-notice">
<tbody>
<tr>
<td class="mbox-image">
<div><img alt="Esculaap4.svg" src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Esculaap4.svg/26px-Esculaap4.svg.png" decoding="async" width="26" height="40" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Esculaap4.svg/40px-Esculaap4.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Esculaap4.svg/53px-Esculaap4.svg.png 2x" data-file-width="200" data-file-height="300" /></div>
</td>
<td class="mbox-text"><span class="mbox-text-span"><b>Зауважте,<span> </span>Вікіпедія не дає медичних порад!</b><br />Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.<span class="hide-when-compact"></span><span class="hide-when-compact"></span></span></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Згадується в працях стародавніх<span> </span>лікарів<span> </span>(Пліній, Теофраст, Діоскорид). На початку<span> </span>IX ст.<span> </span>Карл Великий<span> </span>видав наказ про вирощування<span> </span>лікарських рослин, в тому числі й алтеї.</p>
<p>Східні слов'яни<span> </span>при<span> </span>легеневих захворюваннях<span> </span>використовували різні лікарські рослини (малина, липа, чебрець, солодка), але найбільш популярною, за свідченням багатьох джерел, була алтея лікарська.</p>
<p>У народній медицині корінь алтеї вживають рідко. Значно частіше квітки і листя при шлунково-кишкових захворюваннях, для полоскання<span> </span>горла<span> </span>і<span> </span>клізм<span> </span>при<span> </span>проносах.</p>
<h3 style="color: #000000; font-size: 1.2em;"><span id=".D0.A4.D0.B0.D1.80.D0.BC.D0.B0.D0.BA.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.87.D0.BD.D1.96_.D0.B2.D0.BB.D0.B0.D1.81.D1.82.D0.B8.D0.B2.D0.BE.D1.81.D1.82.D1.96"></span><span class="mw-headline" id="Фармакологічні_властивості">Фармакологічні властивості</span></h3>
<p>Корені алтеї містять до 35 %<span> </span>слизових речовин, які визначають цілющі властивості рослини, а також<span> </span>крохмаль<span> </span>(до 37 %),<span> </span>сахарозу<span> </span>(10,2),<span> </span>бетаїн<span> </span>(до 4 %) і жирну олію (до 1,7 %). "</p>
<p>Препарати алтеї (порошок,<span> </span>водний настій, рідкий<span> </span>екстракт,<span> </span>сироп) використовують як<span> </span>протизапальний,<span> </span>обволікаючий<span> </span>і<span> </span>відхаркувальний засіб<span> </span>при катаральних станах дихальних шляхів, а також при поносах, гострих<span> </span>гастритах<span> </span>і<span> </span>ентероколітах. Вона входить також до складу грудного збору.</p>
<h3 style="color: #000000; font-size: 1.2em;"><span id=".D0.A3_.D1.85.D0.B0.D1.80.D1.87.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.96"></span><span class="mw-headline" id="У_харчуванні">У харчуванні</span><span class="mw-editsection" style="font-size: small;"><span class="mw-editsection-bracket" style="color: #54595d;">[</span>ред.<span class="mw-editsection-divider" style="color: #54595d;"><span> </span>|<span> </span></span>ред. код<span class="mw-editsection-bracket" style="color: #54595d;">]</span></span></h3>
<div class="thumb tleft">
<div class="thumbinner" style="font-size: 13.16px;"><img alt="" src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Arrels_malvi12.JPG/200px-Arrels_malvi12.JPG" decoding="async" width="200" height="150" class="thumbimage" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Arrels_malvi12.JPG/300px-Arrels_malvi12.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Arrels_malvi12.JPG/400px-Arrels_malvi12.JPG 2x" data-file-width="3072" data-file-height="2304" />
<div class="thumbcaption" style="font-size: 12.3704px;">
<div class="magnify"></div>
Коріння</div>
</div>
</div>
<p>До столу здебільшого йде коріння алтеї. У ньому міститься 36% слизистих речовин та крохмалю, 11 пектину, 37 крохмалю, 4 цукру, 2% аспарагіну. Залежно від умов зростання може мати до 11% цукрози. Збирають лише однорічні кореневища пізно восени та напровесні до початку вегетації. Їх миють, чистять від шкірки, розрізають та сушать. Солодкуваті сушені корені можна варити та готувати кашу з молоком чи кисіль. Сирі корені обкочують у борошні чи сухарях та тушкують в духовці. Можна зацукровувати на цукати.<sup id="cite_ref-1" class="reference">[1]</sup></p>
<p>Від англійської назви цієї рослини (англ.<span> </span><i>marshmallow plant</i>) походить назва відомих солодощів<span> </span>маршмелоу. Перші<span> </span>маршмелоу<span> </span>готували виварюючи шматочки кореня з медом до затвердівання. Такі солодощі використовували переважно з лікувальною метою. Перші згадки знаходять у 2 тис до н. е. у Давньому Єгипті. У 19 ст французькі кондитери покращили рецепт (додали білок з яйця) і почали виробництво солодощів під назвою<span> </span>фр.<span> </span><i>Pâté de Guimauve</i>.<sup id="cite_ref-2" class="reference">[2]</sup></p>
<h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span id=".D0.92.D0.B8.D1.80.D0.BE.D1.89.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D1.80.D0.BE.D0.B7.D0.BC.D0.BD.D0.BE.D0.B6.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Вирощування_та_розмноження">Вирощування та розмноження</span></h2>
<p>Вирощують алтею на чистих від<span> </span>бур'янів<span> </span>суглинистих<span> </span>і<span> </span>супіщаних<span> </span>чорноземах<span> </span>з неглибоким заляганням<span> </span>ґрунтових вод. Орють на зяб на глибину 25—27 см, перед цим вносять<span> </span>органічні<span> </span>(з розрахунку 0,3 т/100 м²) і<span> </span>мінеральні<span> </span>(5 кг<span> </span>фосфорних<span> </span>і 1 кг<span> </span>калійних) добрива.</p>
<p>Розмножується алтея в основному<span> </span>насінням. При засіванні використовують 1-2-річне насіння з нормою висіву — 0,1 кг/100 м², міжряддя — 70 см, насіння загортають на глибину 1,5-2 см. Іноді розмножуюють ділячи кореневища.</p>
<p>Після появи сходів міжряддя розпушують на глибину 5—7 см, якщо сходи густі, їх проріджують. Залишаючи на 1 м погонної довжини рядка 8—10 рослин. Протягом літа посіви ще 2—4 рази розпушують з одночасним прополюванням в міру необхідності. Починаючи з другого року життя рослини на плантаціях підживлюють<span> </span>аміачною селітрою<span> </span>з розрахунку 3 кг/100 м². Перед зимовим періодом відмерлі частини рослин видаляють.</p>
<script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>
VE 219 (1g)