Asteracantha longifolia - це трав’яниста, лікарська рослина з сімейства акантових, яка росте в болотистих місцях і є батьківщиною тропічної Азії та Африки. В Індії воно широко відоме як кокілакша або гокулаканта, а в Шрі-Ланці - неерамуллі. У
Asteracantha longifolia - це трав’яниста, лікарська рослина з сімейства акантових, яка росте в болотистих місцях і є батьківщиною тропічної Азії та Африки. В Індії воно широко відоме як кокілакша або гокулаканта, а в Шрі-Ланці - неерамуллі. У Кералі його називають ваялчуллі (വയൽച്ചുളളി). На тамільській мові це називається Neermulli (நீர்முள்ளி).
Kulikhara, Kokilaksah, Long Leaves Barleria (Asteracantha longifolia) Nees, Acanthaceae, є джерелом аюрведичного препарату "Кокілаакша" та препарату Унані, Талімахана. Насіння є їдкими, гіркими, афродизіаковими, загальнозміцнюючими, заспокійливими, застосовуються при захворюваннях крові. Відомо, що рослина має протипухлинну, гіпоглікемічну, афродизіакову, антибактеріальну, знешкоджуючу вільні радикали та перекисне окислення ліпідів, гепатопротекторну та кровотворну активність. Він містить лупеол, стигмастерол, бюлетень, жирні кислоти та алкалоїди. Ця оглядова стаття зосереджена на фітохімічних, фармакологічних та інших важливих аспектах Талімахани
Використання: коріння солодкі, кислі, гіркі, холодоагенти, діуретики, протизапальні, знеболюючі, кровотворні, гепатопротекторні та загальнозміцнюючі засоби. Він корисний при запаленнях, гіпердіпсії, защемленні, жовтяниці та міхурових конкрементах. Він також використовується при метеоризмі та дизентерії. Листя кровотворні, гепатопротекторні, протизапальні, антиоксидантні, знеболюючі, протидіабетичні, шлункові, офтальмологічні, сечогінні та тонізуючі для печінки. Застосовується при печінковій непрохідності, жовтяниці, артритах, ревматизмі та захворюваннях сечостатевих шляхів. Він корисний при метеоризмі та інших захворюваннях, пов’язаних зі шлунком. Він корисний при анемії та для лікування захворювань крові. Застосовується для зниження рівня цукру в крові. Насіння желатинові, гарячкові, омолоджуючі та нервові тонізуючі. Застосовується при відчуттях печіння, лихоманки та головних болів. Він також застосовується при діареї та дизентерії. Пасту з насіння, змішану з пахтою або сироваткою, дають при діареї. Відвар коренів використовується як сечогінний засіб і для лікування ревматизму, гонореї та інших захворювань сечостатевих шляхів, жовтяниці та анасарки.
<h2 class=""><strong>Насіння Оксамитовий родзинки, дика смородина (Grewia flava)</strong></h2>
<h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 10 насінин.</strong></span></h2>
Grewia flava - морозостійкий чагарник або невелике дерево, висотою 2–4 м. Сіра кора на молодих гілках, яка зазвичай вкрита густо зростаючими, але досить короткими волосками, має тенденцію набувати темно-сірий колір і стає гладкою, чим старше дерево стає; це помітно і на стеблах. Сірувато-зелені листя розташовані по черзі і покриті дрібними волосками, і на нижній стороні листя здається світлішим зеленим відтінком. Верхівка (кінчик листя) закруглена, тоді як край зубчастий. Для цього дерева характерні три помітні жилки від основи листя; 2-міліметровий листовий стебло також дуже помітний.<br><br>Квітки з’являються у розгалужених головках з початку літа до середини осені (жовтень - березень) і мають діаметр близько 10–15 мм.<br><br>2-лопатевий плід має діаметр ± 8 мм, зелений, при дозріванні стає червонувато-коричневим. Заболонь видається світлою, а тверда деревина бура, з тонкою текстурою.<br><br>Листям і плодами користуються домашні тварини, а також дикі тварини, такі як Куду і Жираф, і велика різноманітність птахів.<br><br>
<h3><strong>Використовує</strong></h3>
Кору коньячного куща часто використовували для виготовлення мотузки. Плоди досі використовуються для покращення виду коньяку або «мампоера». Солодкі фрукти, збагачені вітаміном С, можна насолоджуватися і самостійно. Традиційно кашу готували із сухофруктів після переробки в борошно. Деревина тверда і дрібнозерниста і використовується для палиць. Раніше мисливці, як і громада Сан, звикли робити свої луки та стріли з гілок цієї рослини.<br><br>
<h3><strong>Вирощування Grewia flava</strong></h3>
Ця рослина найкраще буде рости в добре дренованому грунті та при повному сонці. Цілком безпечно висаджувати поблизу вимощених ділянок у вітчизняному саду, бачачи, що він не має агресивної кореневої системи. Через велику кількість квітів його можна з успіхом використовувати як координаційний центр у саду.<br><br>Рослина досить морозостійка і витримує морози. Слід уникати надмірного поливу при встановленні рослини.<br><br>Найкращий спосіб розмноження - насінням. Відберіть свіжі насіння, почистіть їх і висушіть у добре провітрюваному тінистому місці. Замочіть насіння у воді щонайменше на 24 години, початковою водою повинна бути гаряча вода. Висійте насіння в лотки для розсади і закрийте його глибиною близько 5 мм; використовуйте лише річковий пісок як середовище росту. Помістіть лотки в тепле захищене місце. Не дозволяйте рослинного середовища пересихати. Для успішного проростання потрібно підтримувати постійний рівень вологи. Схожість насіння, як правило, суперечлива, спостерігається рівень успіху близько 50–70%. Саджанці можна висаджувати в контейнери, коли вони досягнуть 2-листкової стадії.
Asteracantha longifolia - це трав’яниста, лікарська рослина з сімейства акантових, яка росте в болотистих місцях і є батьківщиною тропічної Азії та Африки. В Індії воно широко відоме як кокілакша або гокулаканта, а в Шрі-Ланці - неерамуллі. У
Reviews 
