5/ 5

<h2><strong>Насіння Подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata)</strong></h2> <h2><span style="color: #f80000;" class=""><strong>Ціна за упаковку 560 (1г) насіння.</strong></span></h2> <p style="color: #202122; font-size: 14px;"><b>Подорожник ланцетолистий</b><span>&nbsp;</span>(<i>Plantago lanceolata</i>)&nbsp;—<span>&nbsp;</span>багаторічна трав'яниста рослина<span>&nbsp;</span>роду<span>&nbsp;</span>подорожник<span>&nbsp;</span>(Plantago).</p> <p>Багаторічна<span>&nbsp;</span>трав'яниста<span>&nbsp;</span>рослина висотою до 50&nbsp;см з укороченим<span>&nbsp;</span>кореневищем<span>&nbsp;</span>та стрижневим<span>&nbsp;</span>коренем.</p> <p>Стебло<span>&nbsp;</span>безлисте.<span>&nbsp;</span>Листки<span>&nbsp;</span>зібрані у прикореневу<span>&nbsp;</span>розетку, ланцетні суцільнокраї, з 3-5 дугоподібними жилками, у нижній частині вздовж жилок волосисті.</p> <p>Квітки<span>&nbsp;</span>дрібні, сухі, зі світло-бурим відтінком, зібрані у густі короткі довгасто-яйцеподібні<span>&nbsp;</span>колоски.<span>&nbsp;</span>Тичинки<span>&nbsp;</span>світло-жовті, у 4-5 разів довші від<span>&nbsp;</span>віночка<span>&nbsp;</span>та видаються з нього.</p> <p>Плід&nbsp;— яйцеподібна тупа двогнізда<span>&nbsp;</span>коробочка, що має в кожному гнізді по одній<span>&nbsp;</span>насінині. Рослина цвіте у травні-серпні. Дозрівання плодів припадає на липень-вересень.</p> <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.88.D0.B8.D1.80.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Поширення">Поширення</span></h2> <p>Росте у<span>&nbsp;</span>Північній півкулі<span>&nbsp;</span>у регіонах з<span>&nbsp;</span>помірним кліматом. В Україні поширена у<span>&nbsp;</span>лісостепу,<span>&nbsp;</span>степу<span>&nbsp;</span>та у<span>&nbsp;</span>Криму.</p> <p>Росте на вологих родючих<span>&nbsp;</span>ґрунтах<span>&nbsp;</span>по суходільних та<span>&nbsp;</span>заплавних<span>&nbsp;</span>луках, на<span>&nbsp;</span>лісових<span>&nbsp;</span>галявинах<span>&nbsp;</span>та<span>&nbsp;</span>просіках</p> <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span id=".D0.A5.D1.96.D0.BC.D1.96.D1.87.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.81.D0.BA.D0.BB.D0.B0.D0.B4"></span><span class="mw-headline" id="Хімічний_склад">Хімічний склад</span></h2> <p>Надземні частини рослини містять<span>&nbsp;</span>флавоноїди,<span>&nbsp;</span>фенолокислоти<span>&nbsp;</span>та їх похідні. У листі містяться<span>&nbsp;</span>вуглеводи<span>&nbsp;</span>та органічні кислоти: (фумарова,<span>&nbsp;</span>хлорогенова,<span>&nbsp;</span>неохлорогенова,<span>&nbsp;</span>ванілінова,<span>&nbsp;</span>ферулова,<span>&nbsp;</span>протокатехова,<span>&nbsp;</span>пара- гідроксибензойна,<span>&nbsp;</span>пара-кумарова). Насіння містить<span>&nbsp;</span>слиз<span>&nbsp;</span>та<span>&nbsp;</span>тригліцериди.</p> <p>У корінні знайдені<span>&nbsp;</span>лінолева кислота,<span>&nbsp;</span>холестерин,<span>&nbsp;</span>ситостерин,<span>&nbsp;</span>стигмастерин<span>&nbsp;</span>та<span>&nbsp;</span>кампестерин.</p> <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span id=".D0.97.D0.B0.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.81.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Застосування">Застосування</span></h2> <p>Лікарська рослина<sup id="cite_ref-2" class="reference">[2]</sup><sup id="cite_ref-3" class="reference">[3]</sup>. Запах відсутній; смак слабко гіркий, в'яжучий. Листя подорожника ланцетолистого мають протизапальну, болезаспокійливу та секретолітичну дію при захворюваннях<span>&nbsp;</span>дихальних органів, супроводжуваних виділенням густих секретів, наприклад, при хронічному катарі легенів, частому сечовипусканні та ін. Сік зі свіжого листя цієї рослини діє пом'якшувально, заспокоює болі при<span>&nbsp;</span>фурункулах, при набряках внаслідок ударів, укусах комах та ін. Збір і сушіння варто проводити обережно, бо ніжні листки часто втрачають колір, буріють і навіть чорніють. На даний момент попит сировини виріс, тому фармацевти почали вирощувати подорожник штучно.</p> <script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

VE 216 (1g)

5/ 5

<h2><strong>Насіння Куліхара, Кокілакса (Asteracantha longifolia)</strong></h2> <h2><span style="color: #f80000;"><strong>Ціна за упаковку 450 (1г) насіння.</strong></span></h2> Asteracantha longifolia - це трав’яниста, лікарська рослина з сімейства акантових, яка росте в болотистих місцях і є батьківщиною тропічної Азії та Африки. В Індії воно широко відоме як кокілакша або гокулаканта, а в Шрі-Ланці - неерамуллі. У Кералі його називають ваялчуллі (വയൽച്ചുളളി). На тамільській мові це називається Neermulli (நீர்முள்ளி).<br><br>Kulikhara, Kokilaksah, Long Leaves Barleria (Asteracantha longifolia) Nees, Acanthaceae, є джерелом аюрведичного препарату "Кокілаакша" та препарату Унані, Талімахана. Насіння є їдкими, гіркими, афродизіаковими, загальнозміцнюючими, заспокійливими, застосовуються при захворюваннях крові. Відомо, що рослина має протипухлинну, гіпоглікемічну, афродизіакову, антибактеріальну, знешкоджуючу вільні радикали та перекисне окислення ліпідів, гепатопротекторну та кровотворну активність. Він містить лупеол, стигмастерол, бюлетень, жирні кислоти та алкалоїди. Ця оглядова стаття зосереджена на фітохімічних, фармакологічних та інших важливих аспектах Талімахани<br><br>Використання: коріння солодкі, кислі, гіркі, холодоагенти, діуретики, протизапальні, знеболюючі, кровотворні, гепатопротекторні та загальнозміцнюючі засоби. Він корисний при запаленнях, гіпердіпсії, защемленні, жовтяниці та міхурових конкрементах. Він також використовується при метеоризмі та дизентерії. Листя кровотворні, гепатопротекторні, протизапальні, антиоксидантні, знеболюючі, протидіабетичні, шлункові, офтальмологічні, сечогінні та тонізуючі для печінки. Застосовується при печінковій непрохідності, жовтяниці, артритах, ревматизмі та захворюваннях сечостатевих шляхів. Він корисний при метеоризмі та інших захворюваннях, пов’язаних зі шлунком. Він корисний при анемії та для лікування захворювань крові. Застосовується для зниження рівня цукру в крові. Насіння желатинові, гарячкові, омолоджуючі та нервові тонізуючі. Застосовується при відчуттях печіння, лихоманки та головних болів. Він також застосовується при діареї та дизентерії. Пасту з насіння, змішану з пахтою або сироваткою, дають при діареї. Відвар коренів використовується як сечогінний засіб і для лікування ревматизму, гонореї та інших захворювань сечостатевих шляхів, жовтяниці та анасарки.<script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

VE 207 (1g)

5/ 5

<h2 class=""><strong>Гігантські насіння квасолі Еврика</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0000;" class=""><strong>Ціна за упаковку з 10 </strong><strong style="font-size: 2rem;">(10г) </strong><strong>насінин.</strong></span></h2> Еврика - біла кущова квасоля з надзвичайно великими зернами. Міцний габітус, середня висота рослин від 35 до 40 см. Квасоля Еврика має відмінний урожай і стійка до хвороб.<br><br>На смак він чудовий, і важливо сказати, що він готується легко і швидко. Він підходить для свіжого використання, а також для промислової переробки. <script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

VE 174 (10g)

5/ 5

<h2><strong>Насіння чилі Дієгіто Халапеньо Dieghito Jalapeno</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин.</strong></span></h2> Перець Dieghito Jalapeno (Capsicum annuum) надходить до нас з Італії. Повідомляється, що це щось середнє між фермерським ринком Халапеньо та невідомим сортом. Або італійці просто не хочуть, щоб ми знали, що це за інша різновид.<br><br>Станом на 2020 рік це, як кажуть, покоління F5. Чилі Dieghito Jalapeno дозрівають від зеленого до червоного з тріщинами або пробками на зовнішній шкірі. Перець унікальний, оскільки він має серце чи округлу форму. Вони дуже соковиті, а пряність коливається від м’якої до середньої.<br><br>Перець Dieghito Jalapeno чудово підходить для запікання, фарширування, сальси та маринування.<br><br>Аромат Халапеньо, але з більшою солодкістю. Рослини чилі Dieghito Jalapeno виростають до 1,2 м (4 фути) у висоту.<br><br>Деякі з найбільш товстих стінок перцю, які ми коли-небудь бачили.<br><br>Вони дуже солодкі, а також дуже м’які, з часом майже без пікантності.<script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

C 18 D (5 S)

5/ 5

<h2><strong>Насіння дикої дині Cucumis melo Agrestis</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 10 насінин.</strong></span></h2> Тонкий щорічний альпініст, що виростає до 1,5 м (5 футів), з тонкими стеблами, округлими листками, що мають зубчасті форми по краях, і маленькими жовтими квітками, за якими слідують крихітні, їстівні, зеленувато-строкаті до жовтих плодів білуваті м’якоть. Їх можна їсти сирими у дозрілому стані або готувати як овоч у незрілому стані, але плоди деяких рослин гірчать. В Індії сушені та порошкоподібні фрукти є популярним м'яким делікатесом. Насіння виробляє їстівну олію.<br><br><strong>Лікарське використання</strong><br>Плоди можна використовувати як охолоджуючий легкий очищувач або зволожувач для шкіри. Вони також використовуються як перша допомога при опіках та саднах. Квітки відхаркувальні та блювотні. Плід шлунковий. Насіння протикашльове, травне, гарячкове та верміфужне. При використанні в якості верміфуги ціле насіння разом із насіннєвою оболонкою подрібнюють у дрібне борошно, потім роблять емульсію з водою і їдять. Потім необхідно провести продувку, щоб вигнати стрічкових черв’яків або інших паразитів з організму. Корінь сечогінний і блювотний. Пасту з рослини наносять як припарку навколо морського флоту, коли є труднощі з сечовипусканням.

PK 23 (10 S)

5/ 5

<h2 class=""><strong>Супер рідкісні насіння Carica papaya Gabon Melon</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин. </strong></span></h2> <p>Рідкісний сорт папайї, який вирощують у Центральній Африці. Рослини дають велику кількість кулястих плодів, майже кулястих плодів, що мають чудовий смак і текстуру.</p> <p><br>Оскільки цей вид папайї не росте високим (міні), він чудово підходить для вирощування в квіткових горщиках. Плодоносить вже через рік після сівби.&nbsp;</p>

V 22 GM (5 S)

5/ 5

<h2 class=""><strong>Насіння Ірга вільхолиста (Amelanchier alnifolia)</strong></h2> <div> <h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин. </strong></span></h2> </div> <div> <p style="color: #202122; font-size: 14px;"><i><b>Ірга вільхолиста</b></i><span> </span>або «Саскатун» (англ.<span> </span><i>saskatoon</i>,<span> </span>англ.<span> </span><i>Pacific serviceberry</i>,<span> </span>англ.<span> </span><i>western serviceberries</i>,<span> </span>англ.<span> </span><i>alder-leaf shadbush</i>,<span> </span>англ.<span> </span><i>dwarf shadbush</i>,<span> </span>англ.<span> </span><i>chuckley pear</i><span> </span>або<span> </span>англ.<span> </span><i>western juneberry</i>) — чагарник з їстівними ягодами, який росте у<span> </span>Північній Америці, зокрема на<span> </span>Алясці, в західній<span> </span>Канаді<span> </span>і на західній та північно-центральній території<span> </span>США. Історично його також називають «голубина ягода»<sup id="cite_ref-2" class="reference">[2]</sup>.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Вона росте в горах до висоти 2600 м над рівнем моря на півночі Каліфорнії та до висоти 3400 м у<span> </span>Скелястих горах.<br /><br /></p> <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span class="mw-headline" id="Етимологія">Етимологія</span></h2> <p>Місто<span> </span>Саскатун,<span> </span>Саскачеван<span> </span>названі на честь ягід. Мовою<span> </span>крі<span> </span>«Саскатун» перекладається як «На місці багатьох ірг вільхолистих».</p> <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span class="mw-headline" id="Опис">Опис</span></h2> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Це листяні чагарники або невеликі<span> </span>дерева, що можуть вирости від 1 до 8 м (інколи до 10 м) у висоту.<span> </span>Листя<span> </span>овальне, майже кругле, довжиною 2—5 см і шириною 1—4,5 см.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Квітка<span> </span>розміром 2-3 см з'являються навесні в суцвіттях 3—20 квіток, одночасно з ростом нового листя.<span> </span>Плоди — фіолетові ягоди діаметром 5-15 мм із зернятами, дозрівають на початку літа в прибережних районах (ближче до кінця літа у континентальному кліматі)<sup id="cite_ref-bc_3-1" class="reference">[3]</sup><sup id="cite_ref-jeps_4-1" class="reference">[4]</sup>.</p> <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span class="mw-headline" id="Вирощування_і_використання">Вирощування і використання</span></h2> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Саджанці розсади висаджують на відстані 0,5—1 м один від одного; відстань між рядами 4—6 м. Окремі кущі можуть приносити плоди 30 або більше років<sup id="cite_ref-Introduction_to_Saskatoons_5-0" class="reference">[5]</sup>.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Ірга може бути адаптована до різних типів ґрунту, за винятком погано дренованих або важких глинистих ґрунтів, у яких відсутні органічні речовини. Неглибоких ґрунтів слід уникати, особливо якщо ґрунтові води високо або є загроза затоплення.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Зимостійкість є винятковою, але мороз може пошкодити квіти. Велика кількість сонячного світла потрібна для дозрівання плодів<sup id="cite_ref-Introduction_to_Saskatoons_5-1" class="reference">[5]</sup><sup id="cite_ref-6" class="reference">[6]</sup>.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Ягоди солодкі на смак, їх їдять свіжими або сушеними. Їх додають до сушеного м'яса —<span> </span>пемікану — для покращення смаку і як<span> </span>консервант.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Ірга також використовуються у приготуванні<span> </span>пирогів,<span> </span>варення,<span> </span>вина,<span> </span>сидру,<span> </span>пива<sup id="cite_ref-mazza05_7-0" class="reference">[7]</sup><sup id="cite_ref-8" class="reference">[8]</sup><sup id="cite_ref-9" class="reference">[9]</sup><sup id="cite_ref-10" class="reference">[10]</sup>.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">У<span> </span>2004<span> </span>році<span> </span>британське<span> </span>«Агентство з харчових стандартів» заборонило використовувати іргу у роздрібному продажу. Заборону було знято після тиску з боку<span> </span>Європейського Союзу<sup id="cite_ref-11" class="reference">[11]</sup><sup id="cite_ref-12" class="reference">[12]</sup><sup id="cite_ref-13" class="reference">[13]</sup>.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Канадські виробники класифікують іргу, як «<i>Суперфрукт»<span> </span></i>(англ.<span> </span><i>Superfruit</i>), слідуючи моді на такі фрукти, як<span> </span>чорниця,<span> </span>журавлина,<span> </span>гранат<span> </span>і<span> </span>асаї.<sup id="cite_ref-14" class="reference"></sup></p> <p><br /><br /></p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;"><sup id="cite_ref-grin_1-1" class="reference"></sup><sup id="cite_ref-bc_3-0" class="reference"></sup><sup id="cite_ref-jeps_4-0" class="reference"></sup></p> </div> <div> <h2></h2> </div>

V 208 AA (5 S)

5/ 5

<h2 class=""><strong>Насіння Юка нитчата (Yucca filamentosa)</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин.</strong></span></h2> <p style="color: #202122; font-size: 14px;"><b>Юка нитчата</b><span> </span>(<i>Yucca filamentosa</i>) — багаторічна вічнозелена майже безстеблова з дерев'янистим стеблом рослина, вид роду<span> </span>юка<span> </span>родини<span> </span><span>холодкові</span><span> </span>(<i><span>Asparagaceae</span></i>).</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Багаторічний вічнозелений кущ.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Листя лінійно-ланцетні, плоскі. Прикореневі, що ростуть з розетки — синьо-зеленого кольору, довжиною від 30 до 90 см і шириною 2-4 см, з різко загостреною м'якою або твердою верхівкою. По краях листя звисають нитки, які з часом можуть опадати.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Суцвіття —<span> </span>волоть<span> </span>висотою від 1 до 3(4) м. Квітки вершково-білі, жовтувато-білі або білі із зеленуватим відтінком, пониклі, від 5 до 8 см завдовжки, пелюсток 6.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Плід — суха округла коробочка розміром 4-5 × 2 см. Насіння чорного кольору, тонке, 6 мм в діаметрі.</p> <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.88.D0.B8.D1.80.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D0.B5.D0.BA.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Поширення_та_екологія">Поширення та екологія</span></h2> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Ареал виду охоплює схід і південний схід<span> </span>США<span> </span>від штату<span> </span>Меріленд<span> </span>і<span> </span>Нью-Гемпшир<span> </span>на півночі, штату<span> </span>Флорида<span> </span>на півдні і до штатів<span> </span>Теннессі,<span> </span>Міссісіпі<span> </span>(Небраска, Техас<sup id="cite_ref-1" class="reference">[1]</sup>) на заході.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Виростає на сухих, піщаних ґрунтах уздовж узбережжя або кам'янистих місцях проживання, на полях, вздовж узбіч доріг і в інших відкритих місцях.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Квіти з'являються в кінці весни, на початку літа.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">У природі квіти запилюються юкковою міллю (<i>Tegeticula yucasella</i>) і схожими видами з роду<span> </span><i>Tegeticula</i><span> </span>і<span> </span><i>Parategeticula</i><span> </span>з родини<span> </span><i>Prodoxidae</i>). Самки юккових молей скачують пилок в кульку, яку переносять вночі в іншу квітку. Проникнувши в іншу квітку, самка спочатку відкладає яйця в зав'язь, після чого цілеспрямовано поміщає грудку пилку на сенсорну поверхню рильця маточки. Личинки молей харчуються розвиваються насінням, оскільки личинки дозрівають перш ніж з'їдять всі насіння, то від 60 до 80 % насіння зберігає схожість. Якщо в плоді розвивається надто багато личинок молі, рослина скидає плоди. В Європі рослина не плодоносить через відсутність юковой молі, отримання плодів можливо при штучному запиленні.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Розмноження: насінням, кореневими паростками, стебловими і кореневими живцями. Посів насіння проводять рядками або в розкид, в легку піщану землю із закладенням піском або легкої землею на глибину 1-2 см.</p> <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;"><span id=".D0.97.D0.B0.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.81.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.96_.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Застосування_і_значення">Застосування і значення</span></h2> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">У США волокна юки нитчатої донині додають до бавовни при виробництві джинсів — це підвищує стійкість джинсів до зносу. Також волокна юки нитчатої використовують при виробництві канатних мотузок і паперу.</p> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Як декоративна рослина вирощується у всіх частинах світу. Також використовується для створення композицій у ландшафтному дизайні.</p> <h3 style="color: #000000; font-size: 1.2em;"><span id=".D0.A3_.D0.BD.D0.B0.D1.80.D0.BE.D0.B4.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D0.BC.D0.B5.D0.B4.D0.B8.D1.86.D0.B8.D0.BD.D1.96"></span><span class="mw-headline" id="У_народній_медицині">У народній медицині</span></h3> <p style="color: #202122; font-size: 14px;">Індіанські племена використовували юкку нитчату в медицині, робили мотузки, з коренів робили мило. Мазь з подрібнених коренів використовувалася для лікування розтягувань і ран на шкірі.</p>

CT 8 (5 S)

5/ 5

<h2><strong>Насіння Палестинське солодке вапна (Citrus limettioides)</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 2 насінням.</strong></span></h2> <p>Citrus limettioides, палестинська солодка вапно або індійська солодка вапно, або звичайна солодка вапно, яка також вважається сортом цитрусових × лимон, C. × limon 'індійська вапно', - це вапно з низьким вмістом кислоти, яке використовується в Палестині для їжі, соку та підщепа.</p> <p>Індійська солодка вапно - це невелике вічнозелене дерево з кількома колючками, що росте 4 - 6 метрів заввишки.<br>Дерево іноді культивують завдяки їстівним плодам, особливо в Індії, Середземноморському регіоні, В’єтнамі та тропічній Америці</p> <p>Це представник солодких лаймів. Як і лимон Мейєра, це результат схрещування цитрону (Citrus medica) та гібриду мандарина / помело, відмінного від кисло-солодких апельсинів.</p> <p>Їстівне використання</p> <p>Фрукти - сирі, варені або консервовані. Соковита, кисло-солодка м’якоть. З соку готують безалкогольний напій.</p> <p>Лікарська</p> <p>Плід має лікувальні властивості.<br>Види цитрусових містять широкий спектр активних інгредієнтів, і все ще тривають дослідження щодо пошуку їх використання. Вони багаті вітаміном С, флавоноїдами, кислотами та фітонцидами. Вони також містять кумарини, такі як бергаптен, який сенсибілізує шкіру до сонячного світла. Бергаптен іноді додають до препаратів для засмаги, оскільки він сприяє пігментації шкіри, хоча у деяких людей він може спричинити дерматит або алергічну реакцію. Деякі з останніх рослин застосовуються як джерела антиоксидантів та хімічних відлущувачів у спеціалізованій косметиці.<br>Інше використання<br>Ефірну олію отримують із шкірки плодів.</p> <p>Рослина використовується як підщепа для інших видів цитрусових.</p><script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

V 119 CL

5/ 5

<!DOCTYPE html> <html> <head> <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=UTF-8" /> </head> <body> <h2 id="short_description_content" class="rte align_justify"><strong>Гігантські бамбука насіння (Dendrocalamus barbatus)</strong></h2> <h2 class="rte align_justify"><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин.</strong></span></h2> <p>Надзвичайно рідкісний і дуже великий бамбук, що походить з Азії та Китаю, виростає до 15 метрів у висоту. Купчастий бамбук (неінвазивний) виростає в діаметрі до 10 см, утворюючи привабливі скупчення з ланцетоподібним листям. Спочатку пагони стають помаранчевими, потім зеленіють в молодості і, нарешті, у міру старіння розвивають блискучу сіру шерсть.</p> <p>Культури цього великого бамбука використовуються для будівництва, а його пагони є одним з основних видів їжі в Китаї та Таїланді.</p> <p>Стійкий до температур близько -4 ºC (25 ºF), іноді нижчих температур, але головне - підтримувати грунт сухим під час морозів.</p> <p>Насіння бамбука не завжди доступне через дефіцит більшості видів, це тому, що бамбук рідко цвіте, іноді лише кожні 30 - навіть 100 років.</p> </body> </html>

B 5 DB

5/ 5

<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=UTF-8" /> <h2><strong>Драконове дерево Насіння (Dracaena draco)</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 5 насінин.</strong></span></h2> <p><b>Драконове дерево</b>,<span> </span><b>драцена драконова</b><span> </span>або<span> </span><b>драконник</b><span> </span>(<i>Dracaena draco</i>) —<span> </span>субтропічна<span> </span>деревоподібна рослина з<span> </span>роду<span> </span>драцена.</p> <p>Драконова драцена належить до<span> </span>класу<span> </span>однодольні, цю подібну на дерево рослину відносять до<span> </span>ряду<span> </span>холодкові<span> </span>(холодкоцвіті,<span> </span>родини<span> </span>нолінові).<sup id="cite_ref-Chase2009_1-0" class="reference">[1]</sup></p> <h2><span id=".D0.9D.D0.B0.D0.B7.D0.B2.D0.B0"></span><span class="mw-headline" id="Назва">Назва</span></h2> <p>Свою назву отримала за смолянистий темно-червоний сік, що витікає якщо пошкодити гілки чи стовбур.</p> <h2><span id=".D0.91.D1.83.D0.B4.D0.BE.D0.B2.D0.B0"></span><span class="mw-headline" id="Будова">Будова</span></h2> <p>Вічнозелене сукулентне дерево до 12 м, що нагадує парасольку, вивернуту вітром. Має листя, що схоже на меч. Квітки зібрані у суцвіття-волоті, що з'являються на верхівках дерева. Зацвітає вперше у віці 20 років. Молода рослина має одне стебло, а бокові гілки з'являються після цвітіння. Стовбур рослини не містить деревини і зазвичай вкритий плямами засохлої смоли. Рослина росте дуже повільно і живе кілька сотень років.</p> <h2><span id=".D0.9F.D0.BE.D1.88.D0.B8.D1.80.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.82.D0.B0_.D1.81.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.B4.D0.BE.D0.B2.D0.B8.D1.89.D0.B5_.D1.96.D1.81.D0.BD.D1.83.D0.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Поширення_та_середовище_існування">Поширення та середовище існування</span></h2> <p>Росте в напівзасушливих заростях чагарників на кам'янистих схилах пагорбів та ярів.<span> </span>місцева<span> </span>для<span> </span>Канарських островів,<span> </span>Кабо-Верде,<span> </span>Мадейра<span> </span>і локально представлена на заході<span> </span>Марокко, і<span> </span>інтродукована<span> </span>на<span> </span>Азорах. Драцена драконова — природний символ острова<span> </span>Тенерифе, разом із<span> </span>голубим зябликом.<sup id="cite_ref-2" class="reference">[2]</sup></p> <h2><span id=".D0.9F.D1.80.D0.B0.D0.BA.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.BD.D0.B5_.D0.B2.D0.B8.D0.BA.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Практичне_використання">Практичне використання</span></h2> <p>В давні часи сік використовувався у лікувальних цілях та для лаку, який можна було наносити на металеві поверхні.</p> <h2><span id=".D0.92_.D0.BE.D0.B1.D1.80.D0.B0.D0.B7.D0.BE.D1.82.D0.B2.D0.BE.D1.80.D1.87.D0.BE.D0.BC.D1.83_.D0.BC.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B5.D1.86.D1.82.D0.B2.D1.96"></span><span class="mw-headline" id="В_образотворчому_мистецтві">В образотворчому мистецтв</span></h2> <p>Через свій оригінальний вигляд драцена часто з'являється у творах художників. Зокрема у<span> </span>Нюрнбергській хроніці<span> </span>та відомій картині<span> </span>Босха<span> </span>«Сад земних насолод».</p>

T 87 (5 S)

5/ 5

<h2><strong>Насіння Смілка звичайна (Silene vulgaris)</strong></h2> <h2><span style="color: #ff0000;"><strong>Ціна за упаковку з 10 насінин.</strong></span></h2> <p><span>Багаторічна сизо-зелена рослина з одним або декількома гладкими, у верхній частині гіллястими стеблами висотою до 60&nbsp;см. Листя досить вузьке, овальне або ланцетоподібне, загострене, внизу розташовані густіше, на черешках. Квітки білі, понад 1&nbsp;см діаметром, чашечка пузиристо-роздута, світло-зелена, з мережею зеленуватих жилок. Цвіте з червня до вересня.</span></p> <h2><span class="mw-headline" id="Поширення">Поширення</span></h2> <p>Рослина поширена в<span>&nbsp;</span>Європі,<span>&nbsp;</span>Малій<span>&nbsp;</span>і<span>&nbsp;</span>Середній Азії, на<span>&nbsp;</span>Кавказі,<span>&nbsp;</span>Сибірі, в<span>&nbsp;</span>Гімалаях,<span>&nbsp;</span>Монголії,<span>&nbsp;</span>Японії,<span>&nbsp;</span>Північній Америці<span>&nbsp;</span>та<span>&nbsp;</span>Північній Африці.</p> <p>В Україні росте по луках, узліссях, галявинах, у світлих лісах, на вирубках, пустирях, узбіччях доріг, по канавах; частіше зустрічається на прирічкових луках, переважно в південних областях засмічує посіви хлібних злаків.</p> <h2><span id=".D0.92.D0.B8.D0.BA.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.81.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F"></span><span class="mw-headline" id="Використання">Використання</span></h2> <p>Всі частини рослини містять сапоніни. У народній медицині настій або відвар трави застосовують при розладі нервової системи, як заспокійливе, знеболююче і антитоксичний засіб.</p> <h3>Гастрономія</h3> <p>Молоді пагони та листя можуть бути використані як їжа в деяких країнах Середземноморського регіону. Ніжне листя можна їсти сирими в салатах. Старі листя зазвичай їдять у відвареному або смаженому вигляді, обсмажені з часником, а також в омлетах.</p> <h3>Крит і Кіпр</h3> <p>На Криті його називають Агріопапула (Αγριοπάπουλα), і місцеві жителі їдять його листя та ніжні пагони, підрум’янені в оливковій олії.</p> <p>На Кіпрі його дуже широко вживають у їжу, настільки, що останнім часом він знову почав культивуватися і продаватися в магазинах в купках. Дві загальноприйняті кіпрські імена - Цакростоукія та Строутукія (στρουθούθκια).</p> <h3>Італія</h3> <p>В Італії листя цієї рослини можна використовувати також як інгредієнт різотто. Він широко відомий як скульптур, стридоло або під застарілою науковою назвою Silene inflata, а також s-ciopetin, або grixol у Венето, і nenkuz, або sclopit у Фріулі.</p> <h3>Іспанія (Ла-Манча)</h3> <p>Раніше в регіоні Ла-Манча в Іспанії, де листя вульгарного вулкана цінують як зелений овоч, існували люди, відомі під назвою "колежерос", які збирали ці рослини і продавали їх. Листя невеликі і вузькі, тому для отримання значної кількості потрібно багато рослин.</p> <p>У Ла-Манчі листя Silene vulgaris, місцево відоме як "колежас", в основному використовувались для приготування страви під назвою гаспачо-відо (вдовець-гаспачо). Інгредієнтами були лепешки, відомі як tortas de gazpacho, і рагу, приготоване з листям Silene vulgaris. Інші страви, приготовані з цим листям в Іспанії, включають "potaje de garbanzos y collejas", "huevos revueltos con collejas" та "arroz con collejas".</p> <h3>Сербія</h3> <p>У Сербії з сухих квітів готують чай і лікують жіночі хвороби.</p><script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

MHS 35 (10 S)