Найкращі ціни для Сімейство капустяних (6)

Насіння Столо́ва гірчи́ця...

1,35 € SKU: MHS 130

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2>Насіння Столо́ва гірчи́ця білої, муштарда (Sinapis alba)</h2> <h2>Ціна за упаковку 180 (1г) насіння.</h2> Столо́ва гірчи́ця, або муштарда (пол. musztarda < італ. mostarda) — приправа з насіння рослин гірчиці білої, (Sinapis alba), гірчиці салатної (Brassica juncea) та гірчиці чорної (Brassica nigra). Для приготування приправи використовують цілі, розмелені, стовчені або роздавлені зерна гірчиці, які змішують в пастоподібну суміш з водою, оцтом, лимонним або яблучним соком, вином або іншою рідиною, з додаванням солі та різноманітних прянощів. Приправа може мати колір від блідо-жовтого до інтенсивного оливково-жовтого та жовто-коричневого, смак варіюється від солодкого до пряного. Гірчиця відмінно поєднується з м'ясними стравами та сиром, її додають у салати, бутерброди тощо. Як інгредієнт гірчиця використовується під час приготування багатьох соусів, супів та маринадів. Гірчиця широко використовується в багатьох національних кухнях. <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;">Історія</h2> Гірчиця вирощувалася та використовувалася людьми здавна і була поширена усюди від Європи до Китаю. При цьому в Європі гірчиця була єдиною доступною гострою спецією з місцевої сировини. Першими соуси на основі гірчиці почали виготовляти римляни. З них найвідомішими є мурія з гірчиці і рибного розсолу та гарум з ферментованих риб'ячих нутрощів. Вимочені гірчічні зерна, за повідомленням Колумелли, також подрібнювали й змішували з оцтом. З IV століття до цієї суміші почали додавати мед і олію, а замість оцту — виноградне сусло (муст) — так була створена рідка гірчиця, або ж гірчичний соус[2]. У XIII столітті визнаним центром виробництва гірчиці став Діжон. Про те, наскільки популярною була гірчиця в Діжоні, свідчать збережені з 1336 року письмові рахунки за 320 літрів гірчичної приправи, з'їденої гостями одної лише званої вечері у герцога Бургундського. У 1777 році в Діжоні було створено перше партнерське підприємство по виробництву гірчиці за оригінальною рецептурою з використанням білого вина, тут з'явилася і перша машина з виробництва гірчиці. У 1937 році для діжонської гірчиці була введена сертифікація справжності походження. Завдяки давній історії виробництва гірчиці Діжон вважається «гірчичною столицею світу».[1] В Англії гірчиця з'явилася в XII столітті. Зерна гірчиці подрібнювали в ступці і посипали порошком їжу, подібно меленому перцю. Перша письмова згадка гірчиці знаходиться в книзі Forme of Cury , яку написав майстер-кухар короля Річарда II. Гірчичні зерна грубого помелу змішували з борошном і корицею, додавали воду, з гірчичного тіста скачували кульки та висушували. У такому вигляді заготовлену гірчицю було зручно зберігати, а в міру потреби з неї робили гірчичну пасту, розмочуючи кульки в оцті, вині або сидрі. Кращою вважалася гірчиця з хріном, яку робили в Тьюксбері: гірчицю звідси везли в Лондон та інші частини Англії. Ця гірчиця навіть удостоїлася згадки в п'єсі Шекспіра «Генріх IV» (частина 2).[3] На Всесвітній виставці в Сент-Луїсі в США в 1904 році була представлена новинка — жовто-коричнева гірчиця, яку вперше в історії використовували для приготування хот-догів[4]. Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарській організації ООН (Food and Agriculture Organization, FAO) за 2016 рік, найбільшими виробниками гірчиці у світі є Канада (200 тис. т), Непал (150 тис. т), Росія (90 тис. т), Україна (40 тис. т) та М'янма (40 тис. т). Шосту та сьому сходинку розділяють Чехія та Китай із щорічним виробництво 20 тис. т насіння гірчиці. Україна у 2016 році експортувала 35,4 тис. т гірчиці, у 2015 році — 45,3 тис. т. <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;">Різновиди</h2> Гірчицю виробляють з насіння трьох видів рослин родини капустяних — гірчиці білої, салатної та чорної. Чорна гірчиця (Brassica nigra), яку називають також справжньою або французькою, вирощується в Південній Європі, переважно в Італії та Франції. Її насіння дрібне, темне, має пекучий смак і запах, обумовлений високим вмістом синігрину. Цей вид використовується для виробництва високоякісної гірчиці, в тому числі діжонської гірчиці й соусу равігот[6]. Виробництво чорної гірчиці пов'язане з певними складнощами: її стручки швидко розкриваються і значна частина врожаю втрачається. Тому часто в класичних французьких рецептах чорну гірчицю заміняють коричневою, або салатною. Гірчиця салатна (Brassica juncea), вона ж сиза або українська, а також коричнева, китайська, індійська. Являє собою досить великі зерна коричневого кольору, за кулінарними властивостями близька до чорної гірчиці, але містить меншу кількість синігрину. Часто продається у вигляді світло-жовтого порошку. З неї виготовляють звичайну столову гірчицю, вона частіше інших використовується в європейських рецептах. Салатну гірчицю вирощують в Україні, Середній Азії, Європі, Росії. Біла гірчиця (Sinapis alba), жовта, англійська гірчиця, походить з Європи, має велике світле насіння. На відміну від чорної та коричневої, смак білої гірчиці визначає глікозид синальбін, менш їдкий, що виявляється більш в смаку, ніж у запаху. Ця гірчиця використовується в маринадах, приправа з білої гірчиці найбільш популярна в США[7]. Велика частина світового врожаю білої гірчиці вирощується в Канаді[3]. <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;">Сорти готової гірчиці</h2> Багато народів з часів середньовіччя мають власні традиції приготування і вживання гірчиці[7]. Смак сортів гірчиці може сильно відрізнятися в різних країнах. У більшості країн Європи та в США віддають перевагу м'якій гірчицю з великою кількістю всіляких смакових прянощів. В Україні, Польщі та Росії частіше вживають гостру гірчицю. В магазинах Чехії, навпаки, частіше зустрічається гірчиця з м'яким смаком. Гостру гірчицю легко приготувати в домашніх умовах. Для цього гірчичний порошок розмішують до потрібної густоти з вином, оцтом, пивом або водою і дають настоятися близько десяти хвилин, додавши за смаком цукор. Таку гірчицю зазвичай готують безпосередньо перед подачею на стіл, тому що вона може видихатися досить швидко. Рівень гостроти гірчиці прямо залежить від сорту використовуваного насіння. Жовте насіння (також називається білим) має найм'якіший смак. Тим часом коричневе та чорне насіння набагато гостріші. Склад рідини, що додається в гірчицю також має значний вплив на гостроту смаку. <ul> <li>Американська жовта гірчиця готується з насіння білої гірчиці й оцту з великою кількістю цукру і підфарбовується куркумою, має рідку консистенцію.</li> <li>Англійська гірчиця в Англії відома під назвою «гірчиця за старовинним рецептом». До її складу входять суміш м'якого і гострого гірчичного порошку і невелика кількість грубо подрібнених зерен. Гірчицю розводять яблучним соком, сидром або оцтом[4].</li> <li>Баварська (мюнхенська) гірчиця виробляється із зерен білої гірчиці грубого помелу з додаванням карамельного сиропу, імбиру, перцю і ялівцю. Приправа готується при високій температурі, має дуже м'який солодкуватий смак.</li> <li>Бордоська гірчиця — приправа із суміші білої і салатної гірчиці з естрагоном та цукром, замішана на суміші виноградного сусла з оцтом.</li> <li>Гардан (донська гірчиця) робиться з додаванням розсолу солоних огірків.</li> <li>Діжонська гірчиця (фр. Moutarde de Dijon) традиційно проводилася з чорної гірчиці та вержуса. Сучасна діжонська гірчиця базується на суміші насіння чорної і коричневої гірчиці, деякі сорти приправи містять біле вино. Діжонська гірчиця м'яка, елегантна, має тонку текстуру і багатий смак без надмірної кислотності, з легким присмаком трав. На експорт зазвичай реалізують більш м'які сорти. Найпекучіший варіант діжонської гірчиці набагато м'якший російської гірчиці[3][4] .</li> <li>Італійська фруктова гірчиця (італ. mostarda di frutta) готується з гірчичного порошку, білого вина, меду й прянощів, та містить великі шматки свіжих, консервованих або сушених фруктів[4].</li> <li>Китайська гірчиця — приправа з гірчичного порошку і води, гостра і не має нюансів смаку[4].</li> <li>Провансальська гірчиця готується на основі бордоської з додаванням часнику, перцю, базиліка і меду.</li> <li>Українська гірчиця — гостра приправа з порошку салатної гірчиці з додаванням оцту.</li> </ul> <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;">Вплив на організм людини</h2> При вживанні в ролі приправи гірчиця стимулює травлення, сприяє профілактиці запорів і кишкових інфекцій, покращує циркуляцію крові та знижує ризик захворювань серцево-судинної системи. Зовнішньо гірчицю використовують як зігрівальний засіб. У народній медицині насіння гірчиці застосовуються для лікування шлунково-кишкових захворювань, як проносний, блювотний та заспокійливий засіб. Вживання дуже гострої гірчиці може викликати слинотечу, печію язика, піднебіння і горла[1]. Всі частини рослин гірчиці, в тому числі зерна і гірчичний порошок, можуть викликати алергію і стати причиною анафілактичного шоку. З 2005 року продукція, що реалізується в Європейському союзі, у разі наявності в її складі гірчиці повинна мати вказівку про це на упаковці.

MHS 130 (180 S)

Швидкий перегляд

Разнообразие из Сербии

Giant Japanese White Radish...

1,95 € SKU: VE 107

Швидкий перегляд

Разнообразие из Америки

Radish Seeds Munich Beer

1,95 € SKU: P 5

Швидкий перегляд

Radish Seeds Johns Day

1,95 € SKU: VE 171

Швидкий перегляд

Purple Broccoli Calabrese...

1,95 € SKU: VE 72 M

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2>Purple Broccoli Calabrese Seeds Miranda</h2> <h2>Price for Package of 50 (0,16 g) seeds.</h2> Violet Broccoli Miranda is a very distinctive new Calabrese. It produces a distinctly beautiful, large violet head on a central stalk. Once the main head is removed, small side shoots form which is tender, delicious. Miranda has a relatively tall plant habit and needs space to perform at their best, Plants should be spaced 30cm (12in) in all directions and are best sown a little later than usual, from late June onwards. Matures in 95 to 105 days. Purple vegetables are fun to grow, very pretty to look at, and hugely fashionable but importantly they contain anthocyanins, which are very powerful antioxidants hugely beneficial for general health and said to help prevent cancer. Use lemon juice to retain the purple color while cooking. Optimal germination temperature: 8 ° C. Prepare the site: All brassica crops grow best in partial-shade, infirm, fertile, free-draining but water-retentive soil. Avoid shallow, sandy soils, and exposed sites Start digging over your soil in autumn, removing any stones you find and working in plenty of well-rotted manure or compost. Tread on the soil to remove any air pockets and make the surface very firm. Brassicas will fail if the soil is too acidic so add lime to the soil if necessary, aiming for a pH of 6.5. How to sow Broccoli Calabrese: Sow early and you will miss the first caterpillars. Early crops can be enhanced with the aid of crop covers. Plants should be spaced 30cm (12in) in all directions. Lower crop density gives a longer period of harvest, as more secondary heads are produced. Expected germination time 7 to 12 days, depending on soil temperature. Sowing Indoors: Early March to mid-July To get an early crop in June, sow under cover in modules or sow in a seedbed outside from mid to late March until the end of May. Plant out in April with fleece protection. (It dislikes bare-root transplanting). After a few months, when your seedlings reach 6 and 8cm high (2½ to 3in), they're ready to plant outside. Water the day before moving, and keep well-watered until established. Space plants at least 30cm (12in) apart and make sure you dig a good deep drill (2.5cm) to give them good anchorage. Sowing Direct: April to June Seeds can be sown directly in April to June. Sow seeds thinly about 12mm (½in) deep. Sow thinly, as this reduces the amount of future thinning necessary and potential risk from pests. For a Polytunnel: Sow March to October Broccoli calabrese is one of the most successful winter crops for a walk-in polytunnel. Sow a few seeds in modules every six weeks from March to August and plant a short row when there’s room. In September and August, sow a few seeds directly and thin to 30cm (12 in) apart. Leave them to grow undisturbed through the winter. Autumn sown crops will be ready to pick from March to June. Cultivation: Once the plants are on the ground the process is easy. Just let them stand and protect them from the eggs of Cabbage White butterfly. Remove any yellowing or fallen leaves and burn them to prevent fungal diseases from setting in. Being a shorter-term crop, it is less likely to be troubled by aphids or caterpillars Harvest: Late winter to late spring. The heads must be cut whilst in tight bud; once per week in cool weather, twice a week is essential in warm weather, as this encourages the side shoots to develop quickly. Use a sharp knife and leave a small stalk. Pick the side-shoots regularly (when about 10cm (4in) long. Regular picking can extend cropping time for up to eight weeks. Don't get carried away and strip plants entirely in one go. Culinary Use: Steam rather than boil to keep their rich color and vitamin count. Leaves also can be cooked and eaten as a wintergreen. Fresh florets will keep in the fridge for around a week but are also great frozen. Broccoli is one of the few vegetables to skyrocket in popularity in recent years, mainly because of announcements by medical research groups that eating such cruciferous vegetables as broccoli helps significantly to reduce the risk of cancers. Seed Saving Broccoli usually self-incompatible and must be cross-pollinated by insects. This means there must be a number of plants flowering at the same time. All of the Brassica oleracea crops are the same species and will cross with each other. To maintain purity you have to ensure that only one type flowers at once. The alternative is to isolate them, either by distance (1000 yards for different varieties, 1500 yards for different crops), or by caging them (don't forget they need insects for pollination). Save the seed from at least 5 plants to maintain some genetic diversity. The seed is produced in long pods and should be gathered when the older bottom pods first start to split open. Watch them carefully as they shatter easily when they are fully ripe. Cut the seedpod bearing stems and dry them in a warm place (I put small quantities in a paper grocery bag so I don't lose any seeds). The large seeds are easily handled and cleaned. Of course, it is essential that they are thoroughly dry before storage. Seed Viability in Years: 3-4 years<script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

VE 72 M (50 S)

Швидкий перегляд

Kale Seeds Nero di Toscana

1,75 € SKU: VE 76

Швидкий перегляд

Red cabbage seeds Rufus

1,25 € SKU: P 94 R

Швидкий перегляд

Red cabbage seeds Kalibos

1,75 € SKU: P 94 K

Швидкий перегляд

Rapeseed seeds (Brassica...

1,15 € SKU: VE 134

Seeds Gallery Com,

5/ 5

VE 134 (20 S)

Швидкий перегляд

Это растение съедобно

Разнообразие из Японии

Насіння червоної японської...

1,95 € SKU: MHS 76

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2 class="">Насіння червоної японської гірчиці Мізуна</h2> <h2>Ціна за упаковку 10 насінин.</h2> «Мізуна» культивується в Японії з давніх часів. Мізуна була успішно вирощена на Міжнародній космічній станції в 2019 році. Вона росте в зонах стійкості від 4 до 9, віддає перевагу повне сонце або півтінь, добре дренований ґрунт і має pH 6,5-7,0. Його можна вирощувати як мікрозелень, або для листя з інтервалом 20 см. Мізуна є рідною для морських районів Північного Китаю, Кореї та Японії. Це також одна з рослин під назвою «Кіо-Ясай», ті, чий чудовий смак пояснював, що їх традиційно культивували для імператора в колишньому імперському місті, поблизу Кіото. Мізуна, представлена після Другої світової війни в Сполучених Штатах, а потім і в Європі, швидко утвердилася там. Це витривала, дворічна рослина. Цвіте жовте (дрібні квітки з 4 пелюстками, як і всі представники родини Brassicaceae) на наступний рік після посіву. У перший рік мізуна розвиває щільну розетку висотою від 15 до 25 см з численними видовженими, дрібно зрізаними, світло-зеленими листками. Ця капуста може викликати як кучерявий цикорій, так і пучок кульбаби. Листя мізуни хрусткі і мають злегка перцевий смак. Це, безумовно, пояснює прізвисько «японська гірчиця», яким іноді позначають цю капусту. Кулінарне використання мізуни Мізуна, звичайно, використовується в салатах або, дрібно нарізану, її можна швидко повернути в вок або підкласти в супи і рагу. Наприклад, нарізане листя можна швидко обсмажити на сковороді і подати з креветками і макаронами. Для перевірки: збризніть блюдо кокосовим молоком, посипте смаженим арахісом. Мізуну також можна приготувати на бульйоні з птиці або яловичини. Або будьте готові як песто, як це робите з руколою. Мізуна є основою популярної кіотської кухні: японської качки та фондю з мідзуни. Ще один овоч «Кіо Ясай», комацуна, широко вживається в японських ресторанах і в корейській кухні. Там його традиційно готують в намуру: соус з кунжутної олії і кочуджан (злегка солодка і ферментована паста чилі). Мізуна посів   Мізуна невибаглива: якщо вона віддає перевагу ґрунтам, які залишаються прохолодними, але добре дренованими, вона може рости на будь-якому гарному садовому ґрунті. Виберіть сонячне місце. Зимостійкий (витримує температури до -12 °C), але чутливий до тепла, що може призвести до передчасного проростання насіння. Крім того, хоча його можна сіяти на місце вже в травні, краще вирощувати його в кінці літа (кінець серпня) для отримання озимого врожаю. Висівають мізуну у відкритий грунт розсадники або на місце. Рослини проріджують і пересаджують, коли у них з’являться 4 листки, на відстані 20 см. Сільський, здоровий і міцний, цей овоч майже не вимагає догляду: ні підгодівлі, ні обробки. Вирощується восени і взимку, також не потребує поливу. Вам просто потрібно подбати про захист своїх розеток під зимуючим вітрилом, якщо зовнішні температури стають дуже низькими і зберігаються протягом кількох днів. Мізуну можна збирати через 6 тижнів після посіву. Загальна назва: Мізуна Латинська назва: Brassica rapa var japonica Сімейство: Brassicaceae Рослинність: дворічна Зріла висота: 0,15-0,30 м Тип ґрунту: Глинистий ґрунт Вапняковий ґрунт Піщаний ґрунт Гумусний <script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

MHS 76 (10 S)

Швидкий перегляд

Насіння Бок-чой

1,65 € SKU: VE 61

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2>Насіння Бок-чой</h2> <h2>Ціна за упаковку 50 насінин. </h2> Бок-чой або Китайська листова капуста (лат. Brassica rapa сорт chinensis, кит.: 小白菜) — сорт китайської капусти. У бок-чоя не буває качанів, замість цього навколо центральної бруньки у нього формуються гладке темно-зелене листя на товстих стеблах. Бок-чой популярний в південному Китаї і в країнах Південно-Східної Азії. Останнім часом його активно вирощують та продають в Європі і Північній Америці. Група цих рослин у свій час була класифікована як окремий вид Карлом Ліннеєм під назвою B. chinensis, але надалі вчені прийшли до висновку, що бок-чой — усього лише сорт ріпи. <h2>Найменування</h2> У російськомовних країнах бок-чой відомий як «черешкова капуста», «китайська листова капуста» або просто «китайська капуста», що не зовсім вірно, тому що китайською капустою вважається також інший сорт цієї рослини — пекінська капуста. В англомовних країнах прижилися назви bok choy або pak choi, що в перекладі з кантонського діалекту означає «білий овоч». У Китаї в основному використовується три терміни: Більшість китайців, що говорять на мандаринському діалекті, використовують назву 油菜, що буквально означає «олійний овоч», — тому що в Китаї з насіння бок-чоя робиться овочева олія. Шанхайці використовують термін 青菜, що означає «синьо-зелений овоч», а кантонійці — 白菜. <h2>Харчова цінність</h2> Бок-чой є популярним інгредієнтом в китайській, корейській і японській кухнях. Його варять на пару, смажать, додають в супи або маринують. У бок-чої міститься велика кількість вітаміну А і С. В середньому на 100 грамів припадає 13 кілокалорій, 0,2 г жирів, 1 г дієтичної клітковини, 1,5 г білка, 105 мг кальцію, 0,8 мг заліза, 19 мг магнію і 65 мг натрію.

VE 61 (50 S)

Швидкий перегляд

Категорії

Категорії

Категорії

Last Product Reviews

FAQs

Last customers

Насіння Столо́ва гірчи́ця...

Giant Japanese White Radish...

Radish Seeds Munich Beer

Radish Seeds Johns Day

Purple Broccoli Calabrese...

Kale Seeds Nero di Toscana

Red cabbage seeds Rufus

Red cabbage seeds Kalibos

Rapeseed seeds (Brassica...

Насіння червоної японської...

Насіння Бок-чой