Найкращі ціни для Насіння квітів (14)

Цей продукт не можна купити та оплатити за допомогою PayPal або картки

Shirley Poppy Seeds Mixed Colors, Decorative, Ornamental 2.05 - 4

Common Garden White Poppy...

3,50 € SKU: MHS 140

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2 class="">Common Garden White Poppy Seeds (Papaver Somniferum)</h2> <h2>Price for Package of 2000 (1g), 10000 (5g) seeds.</h2> Papaver somniferum, the Opium poppy, is the species of plant from which opium and poppy seeds are derived. Opium is the source of many narcotics, including morphine (and its derivative heroin), thebaine, codeine, papaverine, and noscapine. The Latin botanical name means the "sleep-bringing poppy", referring to the sedative properties of some of these opiates. The opium poppy is the only species of Papaveraceae that is an agricultural crop grown on a large scale. Other species, Papaver rhoeas, and Papaver argemone are important agricultural weeds and may be mistaken for the crop. It is also valuable for ornamental purposes and has been known as the "common garden poppy", referencing all the group of poppy plants. Poppy seeds of Papaver somniferum are an important food item and the source of poppyseed oil, healthy edible oil that has many uses. Description Papaver somniferum is an annual herb growing to 100cm. All parts of the plant are strongly glaucous, giving a greyish-green appearance, and the stem and leaves are sparsely covered with coarse hairs. The leaves are lobed and clasp the stem at the base. The flowers are up to 120mm diameter, normally with four white, mauve or red petals, sometimes with dark markings at the base. The fruit is a hairless, rounded capsule topped with 12–18 radiating stigmatic rays. All parts of the plant exude white latex when wounded. History Use of the opium poppy predates written history. Images of opium poppies have been found in ancient Sumerian artifacts (circa 4000 BC). The making and use of opium was known to the ancient Minoans.[7] Its sap was later named opion by the ancient Greeks, from whence it gained its modern name of opium. Opium was used for treating asthma, stomach illnesses, and bad eyesight. The First and Second Opium Wars among China, the British Empire and France took place in the late 1830s through the early 1860s, when the Chinese attempted to stop western traders smuggling opium into their country. Many modern writers, particularly in the 19th century, have written on the opium poppy and its effects, notably Thomas de Quincey in Confessions of an English Opium-Eater The French Romantic composer Hector Berlioz used opium for inspiration, subsequently producing his Symphonie Fantastique. In this work, a young artist overdoses on opium and experiences a series of visions of his unrequited love. Opium poppies (flower and fruit) appear on the coat of arms of the Royal College of Anaesthetists. Legality     Opium poppy cultivation in the United Kingdom does not require a license, but extracting opium for medicinal products does.     In Italy, it is forbidden to grow P. somniferum to extract the alkaloids, but small numbers of specimens can be grown without special permits for purely ornamental purposes.     Unlike in its neighboring countries Austria and Switzerland, where opium poppy is still cultivated legally, it has been delegalized in Western Germany after World War II, extending this regulation after German reunification in 1990 also to territories of the former GDR, where opium poppy cultivation had remained legal until then.     In the United Arab Emirates, where the drug law is especially stern, at least one man was reported to have been imprisoned for possessing poppy seeds obtained from a bread roll.[9]     In New Zealand, section 9(4) of the Misuse of Drugs Act states, "It shall be a defense to a charge under subsection (1) [Cultivation of prohibited plants] if the person charged proves that the prohibited plant to which the charge relates was of the species Papaver somniferum and that it was not intended to be a source of any controlled drug or that it was not being developed as a strain from which a controlled drug could be produced."     In northern Burma, opium bans have ended a century-old tradition of growing poppy. Between 20,000 and 30,000 ex-poppy farmers left the Kokang region as a result of the ban in 2002.[11] People from the Wa region, where the ban was implemented in 2005, fled to areas where growing opium is still possible.     In the United States, opium is listed as a Schedule II controlled substance by the Drug Enforcement Administration. In addition, "Opium poppy and poppy straw" are also prohibited.[12] However, this is not typically enforced for poppies grown or sold for ornamental or food purposes.[4] Though the opium poppy is legal for culinary or æsthetic reasons, poppies were once grown as a cash crop by farmers in California; the law of poppy cultivation in the United States is somewhat ambiguous. The reason for the ambiguity is because The Opium Poppy Control Act of 1942 (now repealed),[14][15][16] stated that any opium poppy should be declared illegal, even if the farmers were issued a state permit. § 3 of The Opium Poppy Control Act stated:     It shall be unlawful for any person who is not the holder of a license authorizing him to produce the opium poppy, duly issued to him by the Secretary of the Treasury in accordance with the provisions of this Act, to produce the opium poppy, or to permit the production of the opium poppy in or upon any place owned, occupied, used, or controlled by him. This led to the Poppy Rebellion, and to the Narcotics Bureau arresting anyone planting opium poppies and forcing the destruction of poppy fields of anyone who defied the prohibition of poppy cultivation. Though the press of those days favored the Federal Bureau of Narcotics, the state of California supported the farmers who grew opium poppies for their seeds for uses in foods such as poppyseed muffins. Today, this area of law has remained vague and remains somewhat controversial in the United States. The Opium Poppy Control Act of 1942 was repealed on 27 October 1970.     The seeds themselves contain very small amounts of opiates,[4] and have no measurable narcotic effect in small quantities. See poppy tea. However, the television show MythBusters demonstrated that one could test positive for narcotics after consuming four poppy seed bagels. On the show Brainiac: Science Abuse, subjects tested positive after eating only two poppy seed bagels. Medicine Australia (Tasmania), Turkey, and India are the major producers of the poppy for medicinal purposes and poppy-based drugs, such as morphine or codeine.[23] The USA has a policy of sourcing 80% of its narcotic raw materials from the traditional producers, India, and Turkey. A recent initiative to extend opium production for medicinal purposes called Poppy for Medicine was launched by The Senlis Council which proposes that Afghanistan could produce medicinal opium under a scheme similar to that operating in Turkey and India.[25] The Council proposes licensing poppy production in Afghanistan, within an integrated control system supported by the Afghan government and its international allies, to promote economic growth in the country, create vital drugs and combat poverty and the diversion of illegal opium to drug traffickers and terrorist elements. Interestingly, Senlis is on record advocating the reintroduction of poppy into areas of Afghanistan, specifically Kunduz, which has been poppy free for some time. The Senlis proposal is based in part on the assertion that there is an acute global shortage of opium poppy-based medicines some of which (morphine) are on the World Health Organisation's list of essential drugs as they are the most effective way of relieving severe pain. This assertion is contradicted by the International Narcotics Control Board (INCB), the "independent and quasi-judicial control organ monitoring the implementation of the United Nations drug control conventions". INCB reports that the supply of opiates is greatly in excess of demand. In March 2010, researchers from the Department of Biological Sciences at the University of Calgary published an article in Nature Chemical Biology about their discovery of two enzymes and their encoding genes, thebaine 6-O-demethylase (T6ODM) and codeine O-demethylase (CODM), involved in morphine biosynthesis derived from the opium poppy.[27] The enzymes were identified as non-heme dioxygenases and were isolated using functional genomics.[27] Codeine O-demethylase produces the enzyme that converts codeine into morphine. Medical cultivation in the UK In late 2006, the British government permitted the pharmaceutical company Macfarlan Smith (a Johnson Matthey company, FTSE 100) to cultivate opium poppies in England for medicinal reasons[29] after Macfarlan Smith's primary source, India, decided to increase the price of export opium latex. This move is well received by British farmers,[citation needed] with a major opium poppy field based in Didcot, England. As of 2012, they were growing in Dorset, Hampshire, Oxfordshire and Lincolnshire as a spring-sown break crop recognized under the single payment scheme farm subsidy.[30] The Office of Fair Trading has alerted the government to their monopoly position on growing in the UK and worldwide production of diamorphine and recommended consideration.[29] The governments response advocated the status quo, being concerned interference might cause the company to stop production. Use as food The opium poppy is the source of two food ingredients: poppy seed and poppyseed oil. The seeds contain very low levels of opiates,[4] and the oil extracted from them contains even less. Both the oil and the seed residue also have commercial uses. Poppy seeds Poppy seeds are commonly used in cuisine from many different cultures. They can be dry roasted and ground to be used in wet curry (curry paste) or dry curry. They have a creamy and nut-like flavor, and when used with ground coconut, the seeds provide a unique and flavor-rich curry base. Ornamental cultivation Once known as the "common garden poppy", live plants and seeds of the opium poppy are widely sold by seed companies and nurseries in most of the western world, including the United States. Poppies are sought after by gardeners for the vivid coloration of the blooms, the hardiness and reliability of the poppy plants, the exotic chocolate-vegetal fragrance note of some cultivars, and the ease of growing the plants from purchased flats of seedlings or by direct sowing of the seed. Poppyseed pods are also sold for dried flower arrangements. Since "opium poppy and poppy straw" are listed in Schedule II of the United States' Controlled Substances Act, a DEA license may be required to grow poppies in ornamental or display gardens. In fact, the legal status of strictly ornamental poppy gardens is more nuanced, and destruction of ornamental poppy installations or prosecution of gardeners (except those caught extracting opium via capsule scarification or tea extraction) are virtually unheard of.[4] During the early spring, opium poppies can be seen flowering in gardens throughout North America and Europe, and beautiful displays are found in many private planters, as well as in public botanical and museum gardens (e.g., United States Botanical Garden, Missouri Botanical Garden, North Carolina Botanical Garden). Many countries grow the plants, and some rely heavily on the commercial production of the drug as a major source of income. As an additional source of profit, the seeds of the same plants are sold for use in foods, so the cultivation of the plant is a significant source of income. This international trade in seeds of P. somniferum was addressed by a UN resolution "to fight the international trade in illicit opium poppy seeds" on 28 July 1998. Popular culture In the 19th century Thomas de Quincey wrote Confessions of an English Opium-Eater (1821). A book on Opium and allegedly the first book in the series of drug-addiction literature. Recently, a feature film entitled The Opium Eater was released exploring the life of Eric Detzer and how he would go about acquiring opium poppies from flower shops and gardens in the Pacific Northwest (north of Seattle) to feed his addiction. This true story is based on an autobiography, Poppies: Odyssey of an Opium Eater written by Detzer, and starring David Bertelsen. Since the festival release of this film in Breckenridge, CO, eBay has stopped allowing the sale of opium poppy pods on their auction site. This may also be attributed to the death of a Colorado teen, who overdosed on opium tea around the same time. What may be the most well known literary use of the poppy occurs both in L. Frank Baum's The Wonderful Wizard of Oz and in MGM's classic 1939 film based on the novel. In the novel, while on their way to the Emerald City, Dorothy, the Scarecrow, the Tin Man, and the Cowardly Lion walk through a field of poppies, and both Dorothy and the Lion mysteriously fall asleep. The Scarecrow and the Tin Man, not being made of flesh and blood, are unaffected. They carry Dorothy to safety and place her on the ground beyond the poppy field. While they are considering how to help the Lion, a field mouse runs in front of them, fleeing a cougar. The Tin Man beheads the cougar with his axe, and the field mouse pledges her eternal gratitude. Being the Queen of the Field Mice, she gathers all her subjects together. The Tin Man cuts down several trees, and builds a wagon. The Lion is pushed onto it, and the mice pull the wagon safely out of the poppy field. In the 1939 film, the sequence is considerably altered. The poppy field is conjured up by the Wicked Witch of the West, and it appears directly in front of the Emerald City, preventing the four travelers from reaching it. As in the novel, Dorothy and the Cowardly Lion fall asleep, but in a direct reversal of the book, the Scarecrow and the Tin Man are unable to carry Dorothy. Glinda, who has been watching over them, conjures up a snowfall which kills the poppies' narcotic power and enables Dorothy and the Lion to awaken. Unfortunately, the Tin Man has been weeping in despair, and the combination of his tears and the wet snow has caused him to rust. After he is oiled by Dorothy, the four skip happily toward the Emerald City. In Baum's other Oz books, Oz's ruler, Princess Ozma, is often shown wearing poppies in her hair as decoration.<script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

MHS 140 (1g)

Швидкий перегляд

Насіння алое котячого...

4,00 € SKU: CT 27

Швидкий перегляд

Black Caraway, Black Cumin...

2,15 € SKU: MHS 128

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2>Black Caraway, Black Cumin Seeds (Nigella sativa)</h2> <h2>Price for Package of 500 (1.5g) seeds.</h2> You may or may not have heard of Black seed (nigella sativa) before. It goes by many names, including black caraway, Roman coriander, and black cumin, to name a few. But no matter what you call it, these seeds are loaded with health benefits that we are only beginning to understand. From eliminating harmful bacteria to regenerating the body’s cells and tissues, here are 10 awesome research-backed health benefits of black cumin. Nigella sativa (black seeds), an annual flowering plant that grows to 20-30cm tall, is native to Asia and the Middle East. The flowers of this plant are very delicate and pale colored and white. The seeds are used in Middle Eastern cooking, such as in their local breads. The seeds are also used by thousands for their natural healing abilities. <ul> <li>1. Type 2 diabetes – Researchers found that just two grams daily of black seed could result in reduced fasting blood sugar levels, along with decreased insulin resistance, and increased beta-cell function in the pancreas.</li> <li>2. Epilepsy –  Published in Medical Science Monitor, one study found black seed to be effective at reducing the frequency of seizures in children who resisted conventional treatment. Black seed indeed has anti-convulsive properties.</li> <li>3. Colon Cancer – In cell studies, black seed has been found to have anti-cancer properties, inhibiting the growth of colon cancer cells specifically. In one animal study, the seed was able to fight colon cancer in rats successfully with no observable side effects. The same obviously can’t be said for conventional cancer treatments.</li> <li>4. MRSA – The deadly and antibiotic-resistant bacterial infection known commonly as MRSA responded favorably to treatment with black seed in this study from the University of Health Sciences in Lahore, Pakistan.</li> <li>5. Protection Against Heart Attack Damage – An extract from black seed has been shown to possess heart-protective qualities, dampening damages associated with heart attacks and boosting overall heart health.</li> </ul> Read: Health Benefits of 60+ Foods <ul> <li>6. Breast Cancer – A few studies have linked a thymoquinone extract from nigella sativa to reduced breast cancer tumor growth and increased apoptosis (cell death) in breast cancer cells.</li> <li>7. Brain Cancer – A study published in the online journal PLoS One indicates thymoquinone from black seed can induce cell death in glioblastoma cells. Glioblastoma is one of the most aggressive brain tumors of all.</li> <li>8. Leukemia – As it’s been shown to do with other types of cancer, black seed compound thymoquinone has also been shown to induce apoptosis in leukemia cells.</li> <li>9. Brain Damage from Lead – A study published in Experimental and Toxicologic Pathology  indicates black seed is able to dampen and reverse damage to the brain sparked by lead toxicity.</li> <li>10. Oral Cancer – Research indicates thymoquinone from nigella sativa is able to induce cell apoptosis in oral cancer cells.</li> </ul> These ten benefits of nigella sativa are truly only the tip of the iceberg. Mounting evidence indicates this seed is a powerful healer. Stay tuned for Part 2 of this article where we’ll add to the list of benefits.  Other Names: Ajenuz, Aranuel, Baraka, Black Cumin, Black Caraway, Charnuska, Cheveux de Vénus, Cominho Negro, Comino Negro, Cumin Noir, Fennel Flower, Fitch, Graine de Nigelle, Graine Noire, Kalajaji, Kalajira, Kalonji, La Grainer Noire, Love in a Mist, Mugrela, Nielle, Nigella sativa, Nigelle de Crête, Nigelle Cultivée, Nutmeg Flower, Poivrette, Roman-Coriander, Schwarzkummel, Small Fennel, Toute Épice, Upakuncika.<script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

MHS 128 (1,5g)

Швидкий перегляд

Это растение является лекарственным растением

Насіння Алте́я ліка́рська...

1,85 € SKU: VE 219

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2 class="">Насіння Алте́я ліка́рська (Althaea officinalis)</h2> <h2>Ціна за упаковку 350 (1г) насіння.</h2> Алте́я ліка́рська (Althaea officinalis L.) — вид роду алтея родини мальвових. Це — багаторічна трав'яниста рослина. Має широке вертикальне кореневище з простими, рідше галузистими жовто-бурими коренями, які досягають 50 см довжини. З кореневища виходять кілька прямостоячих сірувато-зелених, угорі короткогалузистих стебел заввишки близько 1 м з листками і блідо-рожевими квітками, розміщеними по кілька штук у пазухах верхніх листків. Листки черешкові. З обох боків сірувато-зелені; нижні — яйцеподібні, п'ятилопатеві. Верхні — трилопатеві, по краях зубчасто-пилчасті. Квітки складаються з подвійної неопадаючої чашечки, п'ятипелюсткового віночка і численних тичинок, і зрослися майже до самого верху в одну загальну трубку, що прикриває маточку. Плід сухий, у вигляді приплюснутого кружка, оточений чашечкою, яка залишається; плід розпадається на бурі сім'янки. <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;">Поширення та екологія</h2> Ареал виду охоплює практично всю Європу, Азію (в помірних та субтропічних областях), та Північ Африки. Алтея лікарська була занесена і поширилась у Північній Америці. Культивується в Україні та Росії. Росте у заплавах та по берегах річок, біля озер. В регіонах напівпустель, солонців і солончаків — здебільшого у заболочених низинах. Надає перевагу легким вологим ґрунтам із неглибоким заляганням підземних вод. <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;">Практичне використання</h2> <h3 style="color: #000000; font-size: 1.2em;">Господарське значення</h3> Крім застосування в медицині, рослину можна використовувати для одержання з її стебел волокна, а з насіння — олії. <h3 style="color: #000000; font-size: 1.2em;">Застосування у народній медицині</h3> <table class="metadata plainlinks ambox ambox-notice"> <tbody> <tr> <td class="mbox-image"> <div><img alt="Esculaap4.svg" src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Esculaap4.svg/26px-Esculaap4.svg.png" decoding="async" width="26" height="40" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Esculaap4.svg/40px-Esculaap4.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/66/Esculaap4.svg/53px-Esculaap4.svg.png 2x" data-file-width="200" data-file-height="300" /></div> </td> <td class="mbox-text">Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.</td> </tr> </tbody> </table> Згадується в працях стародавніх лікарів (Пліній, Теофраст, Діоскорид). На початку IX ст. Карл Великий видав наказ про вирощування лікарських рослин, в тому числі й алтеї. Східні слов'яни при легеневих захворюваннях використовували різні лікарські рослини (малина, липа, чебрець, солодка), але найбільш популярною, за свідченням багатьох джерел, була алтея лікарська. У народній медицині корінь алтеї вживають рідко. Значно частіше квітки і листя при шлунково-кишкових захворюваннях, для полоскання горла і клізм при проносах. <h3 style="color: #000000; font-size: 1.2em;">Фармакологічні властивості</h3> Корені алтеї містять до 35 % слизових речовин, які визначають цілющі властивості рослини, а також крохмаль (до 37 %), сахарозу (10,2), бетаїн (до 4 %) і жирну олію (до 1,7 %). " Препарати алтеї (порошок, водний настій, рідкий екстракт, сироп) використовують як протизапальний, обволікаючий і відхаркувальний засіб при катаральних станах дихальних шляхів, а також при поносах, гострих гастритах і ентероколітах. Вона входить також до складу грудного збору. <h3 style="color: #000000; font-size: 1.2em;">У харчуванні[ред. | ред. код]</h3> <div class="thumb tleft"> <div class="thumbinner" style="font-size: 13.16px;"><img alt="" src="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Arrels_malvi12.JPG/200px-Arrels_malvi12.JPG" decoding="async" width="200" height="150" class="thumbimage" srcset="//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Arrels_malvi12.JPG/300px-Arrels_malvi12.JPG 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a5/Arrels_malvi12.JPG/400px-Arrels_malvi12.JPG 2x" data-file-width="3072" data-file-height="2304" /> <div class="thumbcaption" style="font-size: 12.3704px;"> <div class="magnify"></div> Коріння</div> </div> </div> До столу здебільшого йде коріння алтеї. У ньому міститься 36% слизистих речовин та крохмалю, 11 пектину, 37 крохмалю, 4 цукру, 2% аспарагіну. Залежно від умов зростання може мати до 11% цукрози. Збирають лише однорічні кореневища пізно восени та напровесні до початку вегетації. Їх миють, чистять від шкірки, розрізають та сушать. Солодкуваті сушені корені можна варити та готувати кашу з молоком чи кисіль. Сирі корені обкочують у борошні чи сухарях та тушкують в духовці. Можна зацукровувати на цукати.[1] Від англійської назви цієї рослини (англ. marshmallow plant) походить назва відомих солодощів маршмелоу. Перші маршмелоу готували виварюючи шматочки кореня з медом до затвердівання. Такі солодощі використовували переважно з лікувальною метою. Перші згадки знаходять у 2 тис до н. е. у Давньому Єгипті. У 19 ст французькі кондитери покращили рецепт (додали білок з яйця) і почали виробництво солодощів під назвою фр. Pâté de Guimauve.[2] <h2 style="color: #000000; font-size: 1.5em;">Вирощування та розмноження</h2> Вирощують алтею на чистих від бур'янів суглинистих і супіщаних чорноземах з неглибоким заляганням ґрунтових вод. Орють на зяб на глибину 25—27 см, перед цим вносять органічні (з розрахунку 0,3 т/100 м²) і мінеральні (5 кг фосфорних і 1 кг калійних) добрива. Розмножується алтея в основному насінням. При засіванні використовують 1-2-річне насіння з нормою висіву — 0,1 кг/100 м², міжряддя — 70 см, насіння загортають на глибину 1,5-2 см. Іноді розмножуюють ділячи кореневища. Після появи сходів міжряддя розпушують на глибину 5—7 см, якщо сходи густі, їх проріджують. Залишаючи на 1 м погонної довжини рядка 8—10 рослин. Протягом літа посіви ще 2—4 рази розпушують з одночасним прополюванням в міру необхідності. Починаючи з другого року життя рослини на плантаціях підживлюють аміачною селітрою з розрахунку 3 кг/100 м². Перед зимовим періодом відмерлі частини рослин видаляють. <script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

VE 219 (1g)

Швидкий перегляд

New Zealand flax - Flax...

1,75 € SKU: UT 8

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<div id="idTab1" class="rte"> <h2>New Zealand flax - Flax lily Seeds (Phormium tenax)</h2> <h2>Price for Package of 3 seeds.</h2> <div>Phormium is a genus of two plant species in the Xanthorrhoeaceae family. One species is endemic to New Zealand and the other is native to New Zealand and Norfolk Island. The two species are widely known in New Zealand as 'flax' and elsewhere as New Zealand flax or Flax lily but are not related to Flax which is native to the region extending from the eastern Mediterranean to India and which was used by humans in 30,000 B.C.</div> <div>Taxonomy</div> <div>Phormium is an herbaceous perennial monocot. Monocot classification has undergone significant revision in the past decade, and recent classification systems (including the Angiosperm Phylogeny Group) have found Phormium to be closely related to daylilies (Hemerocallis). Phormium formerly belonged to the family Agavaceae and many classification systems still place it there. It includes two species, Phormium colensoi and Phormium tenax. It also includes many cultivars.</div> <div>The genus was originally established by the German naturalists Johann Reinhold Forster and his son Georg Forster in 1775 from specimens of Phormium tenax collected by both Forsters and the Swedish naturalist Anders Erikson Sparrman. All of them were part of the second expedition of Captain James Cook aboard the Resolution (1772–1775).[4] The type specimens were taken from Queen Charlotte Sound, with additional specimens from both Norfolk Island and North Island, New Zealand. The name Phormium comes from Ancient Greek for "basket", while tenax was Latin for "strong".</div> <div>Description and ecology</div> <div>The tough, sword-shaped leaves grow up to three metres long and up to 125 mm wide. They are usually darkish green but sometimes have coloured edges and central ribs. Cultivated varieties range from light green through pink to deep russet bronze. There are numerous variegated cultivars with leaves marked by contrasting stripes in shades of green, red, bronze, pink and yellow.</div> <div>The rigid flower stalks can be up to five metres long, projecting high above the foliage. In November (in New Zealand) they produce clumps of curving tube-like flowers which turn bright red when mature. These produce unusually large quantities of nectar to attract all nectar feeding birds such as the tui and insects. The seedpods that develop after pollination, each contain hundreds of seeds which are later widely dispersed by the wind.</div> <div>Distribution and habitat</div> <div>P. tenax occurs naturally in New Zealand and Norfolk Island, while P. colensoi is endemic to New Zealand. Both species have been widely distributed to temperate regions of the world as economic fibre and ornamental plants.</div> <div>They are found mainly in swamps or low lying areas but will grow just about anywhere.<hr></div> <div> <div>Sowing:  Spring (Feb to April) or in Autumn (Sept to Oct)</div> <div>Sow at maximum 16 to 18°C (60 to 65°F), covering them with a thin layer of peaty compost. Kept moist but not wet at all times. Germination can be erratic, between 30 to 180 days</div> <div>Prick out each seedling as it becomes large enough to handle, transplant into 7.5cm (3in) pots or trays. Grow on in the greenhouse for at least their first winter. Plant them out into their permanent positions in late spring or early summer, after the last expected frosts. Gradually acclimatise to outdoor conditions for 10 to 15days before planting out. You may find them rather lax as youngsters but they develop a strong upright habit rather quickly.</div> <div>Cultivation:</div> <div>Once established, Phormium require only the minimum of care and are hardy to minus -5°C (23°F), but in frost prone areas, it is worth covering plants with a deep mulch of well-rotted compost or straw in winter.  </div> <div>Healthy plants soon grow into a large clump as new fans of leaves develop around the older ones. These eventually develop their own roots and can be detached from the parent plant. It is probably best to cut back some of the leaves of the young plant to reduce the water demand while it is getting established. Even if all the roots get broken off, most pieces will root again if kept moist.</div> <div>Plants can be divided in spring. Dig up the whole plant then divide it into several pieces using a spade or knife.</div> <div>Plants growing in pots can be un-potted, freed of most of the soil and small sections broken off. The roots can be carefully teased apart leaving as many as possible attached to each offset. The pieces can then be planted separately.</div> <div>Plant Uses:  </div> <div>Architectural, Tropical, Containers, Cultivated Beds.</div> </div> </div><script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

UT 8

Швидкий перегляд

Насіння SURURUCA...

3,00 € SKU: V 18 PS

Швидкий перегляд

Насіння Мак дикий (Papaver...

2,05 € SKU: MHS 43 PR

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<div id="idTab1" class="rte"> <h2>Насіння Мак дикий (Papaver rhoeas)</h2> <h2>Ціна за Упаковка 100 насінин.</h2> Papaver rhoeas, із загальними назвами, включаючи звичайний мак, кукурудзяний мак, кукурудзяну троянду, польовий мак, мак Фландрії та червоний мак - однорічний трав'янистий вид квіткової рослини з сімейства макових Papaveraceae. Він примітний як сільськогосподарський бур'ян (звідси загальні назви, включаючи "кукурудза" та "поле"). Особливо у Великобританії його використовують як символ пам’яті загиблих солдатів та інших військових під час Першої світової війни та після неї. Papaver rhoeas - мінливий, прямостоячий однорічник, що утворює довговічний грунтовий насіннєвий банк, який може проростати при порушенні ґрунту. У північній півкулі зазвичай цвіте пізньою весною (з травня по жовтень у Великобританії), але якщо погода досить тепла, інші квіти часто з’являються на початку осені. Він виростає приблизно до 70 см (28 дюймів) у висоту. На стеблах розміщені поодинокі квітки, великі та ефектні, 5-10 см в поперечнику, з чотирма пелюстками яскраво-червоного кольору, найчастіше з чорною плямою біля основи. Пелюстки злегка перекривають один одного. Рослина може дати до 400 квітів у теплу пору року, яка триває лише один день. Квітковий стебло зазвичай покритий грубими волосками, які тримаються під прямим кутом до поверхні, допомагаючи відрізнити його від Papaver dubium, в якому волоски частіше притискаються (тобто тримаються близько до стебла). Капсули безволосі, обоїдні (яйцеподібні), менше ніж удвічі вищі за широкі, з рильцем не менше ширини капсули. Як і багато інших видів папаверу, при руйнуванні тканин рослина виділяє білий до жовтуватого латексу. Не всі кукурудзяні маки, що є у продажу, мають червоні квіти. Вибіркове розведення призвело до отримання сортів жовтого, оранжевого, рожевого та білого кольорів. Мак Ширлі - добре відомий сорт. Також доступний дуже блідий крапчастий сорт, отриманий від Ширлі. Гібрид майже чорного цвітіння, відомий під назвою `` Евеліна '', був виведений в Італії наприкінці 90-х років разом з P. dubium, але, схоже, він не доступний у продажу. Фітохімія Papaver rhoeas містить алкалоїд, який називається реадин, який є легким седативним засобом. У цій рослині також містяться реадінова кислота, папаверинова кислота та реагенін. Використовує Звичайно вирощуваний садовий декоративний мак Ширлі є сортом цієї рослини. Чорні насіння їстівні і їх можна їсти як самостійно, так і як інгредієнт хліба. Олія, виготовлена з насіння, високо цінується у Франції. Пелюстки містять червоний барвник, який використовується в деяких ліках та винах; також висушені пелюстки іноді використовують для додання кольору попурі. У традиційній народній медицині його застосовували при подагрі, болях і болях. З пелюсток створювали сироп, який годували дітям, щоб допомогти їм заснути. </div> <script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

MHS 43 PR (100 S)

Швидкий перегляд

Насіння Lantana camara

1,95 € SKU: MHS 59

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2 class="">Насіння Lantana camara</h2> <h2>Ціна за упаковку з 10 насінин</h2> Lantana camara — рослина родини вербенові, вид роду лантана. Рослина поширена в Колумбії, Венесуелі, Центральній Америці, Мексиці, на Великих Антильських і Багамських островах. Lantana camara також перенесена у багато інших тропічних і субтропічних регіонів планети. У деяких місцях стало бур'яном. <ul class="gallery mw-gallery-traditional" style="color: #202122; font-size: 14px;"></ul> Lantana camara - це багаторічний, прямостоячий розлогий або скупий чагарник, який зазвичай виростає приблизно до 2 м заввишки і утворює густі зарості в різних середовищах. Однак у сприятливих умовах він може вилізти на дерева і вирости до 6 метрів у висоту. Завдяки широкій вибірковій селекції протягом 17–18 століть для використання як декоративної рослини, зараз існує багато різних сортів L. camara. L. camara рідко зустрічається в природних або напівприродних районах лісу, оскільки він не може конкурувати з вищими деревами через відсутність толерантності до тіні. Натомість росте на узліссі. L. camara може вижити в широкому діапазоні кліматичних умов, включаючи посуху, різні типи ґрунтів, спеку, вологість і сіль. Він також відносно стійкий до вогню і може швидко закріпитися на нещодавно спалених ділянках лісу. Стебла камари Лантана використовувалися при будівництві меблів, таких як стільці та столи; однак основне використання історично було медичним та декоративним. Лікарська цінність Дослідження, проведені в Індії, показали, що листя Лантани може виявляти антимікробні, фунгіцидні та інсектицидні властивості. L. camara також використовується в традиційних трав’яних ліках для лікування різних захворювань, включаючи рак, шкірний свербіж, проказу, вітрянку, кір, астму та виразку. [4] Було показано, що екстракт L. camara зменшує розвиток виразки шлунка у щурів. [49] Екстракти рослини також використовувалися в Бразилії для лікування респіраторних інфекцій. <script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

MHS 59 (10 S)

Швидкий перегляд

Это растение съедобно

Mexican Marigold, Huacatay...

2,05 € SKU: MHS 79

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2>Mexican Marigold, Huacatay Seeds (Tagetes minuta)</h2> <h2>Price for Package of 10 seeds.</h2> Nematocidal Marigold, Mexican Marigold, Huacatay. Annual.  105 to 120 days to maturity.  This is the tallest of marigolds I have grown, reaching as high as 10 feet, and also has the smallest flowers. The herb is an important medicinal, used in Mexico as a tea of the dried leaves and flowers for treating the common cold. It contains thiophenes which have proven antiviral effect. Probably also an important herb for treating influenza. The dried leaves are alse used as an aromatic and harmless tea, and as a culinary spice. The herb also attracts myriads of beneficial insects, although it does take 105 to 120 days to reach maturity. The roots of this plant secrete thiophenes into the soil, compounds that repel pathogenic nematodes--it is very effective and very famous for doing this. A great companion plant for most vegetables, Marigold is not a good companion plant for legumes.  Main source of essential oil of tagates, used extensively in the perfume industry.  Mexican marigold prefers regular garden soil and a full sun exposure, little water. <h2>WIKIPEDIA:</h2> Tagetes minuta has numerous local names that vary by region, most commonly found in the literature as, chinchilla, chiquilla, chilca, zuico, suico, or the Spanish term anisillo.  Other names include muster John Henry, southern marigold, stinking roger wild marigold, or black mint, is a tall upright marigold plant from the genus Tagetes, with small flowers, native to the southern half of South America. Since Spanish colonization, it has been introduced around the world, and has become naturalized in Europe, Asia, Australasia, North America, and Africa. It is used as a culinary herb in Peru, Ecuador, and parts of Chile and Bolivia. It is called by the Quechua terms wakatay in Peru[7] or wakataya in Bolivia.[8] It is commonly sold in Latin grocery stores in a bottled, paste format as black mint paste. Uses The New World peoples have been using Tagetes minuta as a flavorful beverage, a medicinal tea, and a condiment since pre-contact times. The leaves when dried may be used as a seasoning. Wakatay paste is used to make the popular Peruvian potato dish called ocopa''. For some time people have used it as a flavorful herbal tea for medical benefits such as a remedy for the colds, respiratory inflammations, or stomach problems. It can be used to produce an organic dye (known as Tamidye or TAMI dye) which was developed at Moi University in Kenya under the direction of R. K. Mibey. Plants are harvested and "marigold oil" extracted for use in the perfume, tobacco, and soft drink industry. Toxicity The oils contained in the oil glands that are found throughout the above ground portions of the plant may cause irritation to the skin and in some cases are said to cause photodermatitis.<script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

MHS 79

Швидкий перегляд

Это растение является лекарственным растением

Насіння Ехінацея пурпурова...

1,15 € SKU: MHS 75

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2 class="">Насіння Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)</h2> <h2>Ціна за упаковку з 20 насінин.</h2> Ехінацея пурпурова (Echinácea purpúrea) або рудбекія пурпурова — багаторічна рослина з родини Айстрові, або Складноцвіті (Asteraceae). Батьківщина — східні райони Північної Америки. Рослина висотою 60-100 см. Стебла прямі, шорсткі. Прикореневі листки на довгих, крилатих черешках, широкоовальні, зазубрені, різко звужені до черешка, зібрані в розетку; стеблові — сидячі, ланцетні, шорсткі, розташовані в черговому порядку. Суцвіття — кошики; великі, до 15 см в діаметрі. Язичкові квітки пурпурово-рожеві, на верхівці загострені, до 4 см завдовжки; трубчасті — червонувато-коричневі. Цвіте з липня по вересень близько 60 днів. Плоди — чотиригранні бурі сім'янки. В Україні культивується повсюдно. <ul style="color: #202122; font-size: 14px;"> <li>Трава ехінацеї пурпурової містить полісахариди (гетероксилан, арабінорамногалактан), ефірні олії (0,15-0,50 %), флавоноїди, оксикоричні (цикорієва, ферулова, кумарова, кавова) кислоти, дубильні речовини, сапоніни, поліаміни, ехінацин (амід поліненасиченої кислоти), ехінолон (ненасичений кетоспирт), ехінакозид (глікозид, що містить кавову кислоту і пірокатехін), органічні кислоти, смоли, фітостерини;</li> <li>кореневища і коріння — інулін (до 6 %), глюкозу (7 %), ефірні і жирні олії, фенолкарбонові кислоти, бетаїн, смоли. Всі частини рослини містять ферменти, макро- (калій, кальцій) і мікроелементи (селен, кобальт, срібло, молібден, цинк, марганець та ін.).</li> </ul> <script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

MHS 75 (0.1 g)

Швидкий перегляд

Это растение является лекарственным растением

Devils Apple Fruit of Sodom Seeds (Solanum linnaeanum) 1.45 - 1

Насіння Яблуко диявола...

1,95 € SKU: F 70

Seeds Gallery Com,

5/ 5

<h2>Насіння Яблуко диявола (Solanum linnaeanum)</h2> <h2>Ціна за упаковку 10 насінин.</h2> Багаторічна рослина, чагарник висотою 0.5–1.5 (–2,5) м. Шипи розташовані в усіх наземних органах рослини, за винятком квітів і плодів. Листя яйцеподібне або широкояйцеподібне, глибоко розсічене, довжиною від 5 до 12.5 см, й від 2.8 до 8 сантиметрів завширшки. Гермафродитні квіти ростуть поодиноко або в суцвіттях. Віночок від 20 до 30 мм в діаметрі, фіолетовий, з п'ятьма пелюстками; є 5 тичинок з жовтими пильовиками. Цвіте протягом року. М'ясисті ягоди 3–5 см, жовті в кінці терміну дозрівання. Насіння від коричневого до чорного кольору і від 2,9 до 3,5 мм в довжину. Поширення Південна Африка: Мозамбік; Зімбабве; ПАР. Натуралізований: Африка: Еритрея. Австралазія: Австралія; Нова Зеландія. Південна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Франція — Корсика; Португалія [вкл. Азорські, Мадейра]; Гібралтар; Іспанія. Тихоокеанський регіон: Сполучені Штати — Гаваї; Фіджі; Нова Каледонія. Населяє узбіччя, покинуті будинки, звалища, прибережні зони, кам'янисті місця. Використання Отруйна рослина. Використовується для приготування фармацевтичних препаратів для лікування пухлин. <script src="//cdn.public.n1ed.com/G3OMDFLT/widgets.js"></script>

F 70 (10 S)

Швидкий перегляд

Категорії

Категорії

Категорії

Last Product Reviews

FAQs

Last customers

Shirley Poppy Seeds Mixed...

Common Garden White Poppy...

Насіння алое котячого...

Black Caraway, Black Cumin...

Насіння Алте́я ліка́рська...

New Zealand flax - Flax...

Насіння SURURUCA...

Насіння Мак дикий (Papaver...

Насіння Lantana camara

Mexican Marigold, Huacatay...

Насіння Ехінацея пурпурова...

Насіння Яблуко диявола...